Я більше не винна!

Мені довго здавалося, що все сталося через мене. Що якби я з самого початку була чесною, усе б було по-іншому. Менше образ, менше напруги, менше проблем. Але тепер я розумію — це не моя провина. Я не зобов’язана була бути ідеальною. Я мала право мовчати, мала право захищати себе, мала право на страх і нерішучість. Я не винна, що світ не завжди лагідний. Я не винна, що в якийсь момент вибрала тишу замість конфлікту. Я просто жила, як могла. Так, я вдячна тим, хто був поруч, хто мене виростив, хто мене тримав. Але вдячність не скасовує мого права на себе. Я маю право на свою думку. На свої рішення. На життя, яке належить мені. І знаєш, якщо й потрібно щось пробачити — то собі. За те, що довго носила в собі тягар чужих очікувань. Я більше не винна. Я просто людина, яка вчиться бути собою.