Кіт

R
Завершён
0
автор
Фэндом:
Размер:
17 страниц, 3 818 слов, 10 частей
Описание:
Публикация на других ресурсах:
Уточнять у автора / переводчика
0 Нравится 0 Отзывы 0 В сборник

10

Настройки
Чи шкодував я про вчинене доки йшов? Вийшовши вже в місто, що ожило, йдучи тротуарами все наближаючись і наближаючись до фонтану. — Ні. Чи було мені страшно коли я зловивши тачку усівся ззаду відразу розплатившись з водилою? — Так. — Безумовно так. Інстинкт самозбереження у мене розвинений на найвищому рівні. Зміркуй альфи про підставу я не помру швидко. І не лише я. Чи мучили мене сумніви що до Чіміна? — Ні. Я ось нехай і самого нижчого сорту, але я правий. Чому? — Та тому що відчував, мої та придбані рефлекси, рефлекс це факт, а факт незаперечний! Я хочу бути з ним. І я буду з ним. А чи він хоче бути зі мною? — Не знаю. Чи я боявся, що він здасть мене органам? — Ні. Він повірив своєму колишньому, а потім другові і не завжди другові. Повірив і сподівався на мене. Чи боявся я, що він мене не дочекається або не пройде. Адже половина шостої ранку минула десять хвилин тому, коли я виліз з машини біля скверу. — Дааа.а. — Було таке визнаю. І коли я не побачив його на лавці біля фонтану. — Теж. Чимось гострим різонуло по серцю. А в мозку кілька разів розрісся і стиснувся ядерний гриб. Але коли він вийшов із-за дерев, побачивши мене крізь них. Мені полегшало. Він сидів на траві недалеко. Серце зачастило. Зі швидкістю життя і страх пройшов. Ми зустрілися біля нашої лавки, біля фонтану, він весь у чорному: кроси, штани, вітровка, кепка, дорожня сумка, окуляри. І я каламутний тіпок з райончика. — Як ти? — Запитав він знявши окуляри. — Порядок. Він ступив назустріч простяг руку заводячи під каптур. — Можна? — Так. Він погладив мої вуха з початку трохи ойкнувши від дотику до них. — Парить? — Запитав я. — Так. — відповів він, підійшовши ближче і обійнявши. Я посміхнувся, клики показалися з краю рота. — Странновато. — Проблема? — Ні. — Мотає головою. — Розкажеш? — Що трапилося. — Так. — Але ми валити повинні засісти десь на якийсь час, потім улетимо далеко. — Добре. — І щоб ти знав це не той Юнгі якого ти знав я інший, але я Юнгі. — Я потім все поясню, а зараз ходімо. Простягаю йому руку. Він відповідає, беручи її. Ми йдемо. Сподіваюся все буде добре.
0 Нравится 0 Отзывы 0 В сборник