Незнакомка

Навколо буле тихе і сонячне місто, тихий і затишний парк. Сонце ще не встало тому у повітрі панував спокій. У парку, що розкинувся околицею міста було лише кілька людей, які скористалися ранковою прохолодою, щоб прогулятися або поринути у свої думки, місто було сонним. Серед них були і Емма з Еліс вони часто любили гуляти рано вранці обидві казали, що зранку світ особливий, наче його поставили на паузу. Вони були подругами з дитинства тому розуміли один одного, як ніхто у них був особливий зв’язок якого не було у жодного з їх спільних друзів. Емма була стрункою брюнеткою схожою на стерву, з довгим волоссям та нігтями довжини більше середньої, карими очима та тяжким характером тільки Еліс вдавалося його хоч якось вивозити, але це поки що… інша дівчина була ж її повною протилежністю блондинисте волосся, середньої довжини нігті або ж взагалі ходила без них, небесно-блакитні очі, сором’язлива, мила дівчинка з доволі м’яким характером та гарною фігурою та милим дитячим обличчям і хоча Еліс була старшою за Емму на 3 роки та всі гадали навпаки. Та дещо спільне у них все-таки була вони обидві любили проводити час на природі та дуже часто удвох гуляли цим парком саме раннім ранком. Останнього вихідного дня тижня вони вирішили прогулятися по парку, щоб побачити, як прокидається природа. Вони йшли по алеї, милуючись квітами, що починали розпускатися, і співом птахів. Як натрапили на дівчину, яка сиділа зовсім одна на лавочці та читала якусь книгу, схоже на щось з психології. Раніше вони не бачили тут цієї особи вона була для них чимось новеньким в цьому парку. Вони просто пройшли повз неї та не знали чи побачать її ще та вони а в особливості Емма запам’ятають цю зустріч ще надовго. Наші дівчата студенки другого курсу юридичного тому попереду був тяжкий понеділок та поки дівчата не хотіли думати про це, а за цими думками щоб відволіктись пішли думки про незнайомку. — Як думаєш чому вона сидить так рано в цьому парку самотня та просто читає, набагато ж веселіше було ходити сюди з друзями? — раптом виринула з думок Емма. — Навіть незнаю Ем можливо в неї нема друзів, а можливо вона просто любить самотність, побути наодинці з собою, своїми думками… — відповіла інша. — Дуже цікаво хто вона взагалі така. — раптом вирвалось у Емми — Чула, що на цей рік до нас переведеться новенька з іншого міста, то може це вона? То там би і познайомились з нею, ну а якщо ні то думаю вона ще не раз буде сидіти у цьому парку, як то кажуть якщо доля то зведе. — відповіла Еліс. Не зрозуміло для себе чорноволоса чомусь зраділа такому збігу обставин. — Було б добре. — посміхнувшись сказала кароока. — Чому б це? Тільки не кажи, що ти закохалась Ем ну серйозно ти її просто побачила проходячи повз, ти так будеш закохуватися в кожного? — підстібнула іншу блондинка. — Що? Ні, ти чого мені взагалі то хлопці подобаються і я нещодавно розлучилась з Крісом якщо ти вже не пам’ятаєш. — образливо хмикнула Емма. — Оооо ні цього покидька я точно не забуду, скільки ти проридала коли дізналась, що він тобі зрадив. — Ну так, так що ні такого точно не може бути — сказала Емма та задумалась чи може все-таки може? Емма та Еліс гуляли до пізньої ночі, наче їм не треба було рано вставати, не треба було на пари вони були такими безтурботними та веселими та в один момент думки Емми знову повернулись до незнайомки вона хотіла зустрітися з нею ще раз. Якась невідома сила тягнула її до незнайомої дівчини з короткою стрижкою, всю в татуюваннях, гострими образами обличчя та гарним стилем. — Ого оце ми з тобою заходилися, ти час то бачила? — запитала Еліс у подруги та інша наче була думками не тут, а десь дуже далеко не слухаючи подругу. — Агоооов я до кого розмовляю ти де літаєш? — ще раз запитала вона подругу. — А? Що ти питала? Вибач я щось задумалась, що ти питала? — розгублено посипала питання Емма. — Я питала ти годину бачила? Вже пізно час йти до гуртожитку нам завтра на пари рано вставати, ти про що задумалась? — занепокоєно запитала в подруги Ел. — Та так ні про що просто про те, що вечір дуже хороший, а вже треба йти до гуртожитку завершувати цей день — Збрехала Емма, бо думала вона зовсім не про це та карала себе за такі думки в своїй голові. Дівчата прийшли додому готувати не треба було, бо вони взяли їжу з собою з Макдональдсу та поївши одразу лягли спати. Друга година ночі Еліс вже солодко спала, Емма ж не могла зімкнути ока вона все думала, як незнайомка опинилась в їхньому місті, може переїхала чи може вона живе тут давно просто вони ні разу її не бачили в якому університеті вона навчається? Тому що наврядчи в їхньому з такою незвично гарною зовнішністю Емма б точно її хоча б помітила і точно запам ’ ятала би… Вийшовши на балкон Емма достала цигарку з пачки синього Вінстону і підкурила її знову поринаючи у свої думки вона сиділа на балконі тієї ночі години 2 після чого просто пішла в своє ліжко очікуючи новий день і ще один тяжкий тиждень навчання…