шпилька для волосся

-Та не сіпайся ти, дай поправлю. Хван жартівливо говорить до Фелікса. — все все, стою. Але мені здається, що ці джинси та футболка маленькі. Відповідає Фелікс стоячи в примірці. — а ну ццц, тобі личить. Але давай на розмір більше зміни.Говорить Хван і заразом поправляє футболку Фелікса. Вони шукали одежу на день народження Фелікса. Взагалі Хван дуже розбирався в одежі. Він дуже обожнював ходити по магазинам з Йонбоком — це його хобі. — йой, а де моя шпилька для волосся. Тремтячим голос Фелікс шукаючи по всій примірці шпильку. Сміючись Хван відповідає: — вона в тебе висить на джинсах. Хван уже не може заспокоїтись сміятись і підходить забрати шпильку. — як я злякався, то жах. можеш, будь ласка, мені її прикріпити на волосся. Усміхається Йонбок — вау. Вона така гарненька, неймовірна. Хван детально роздивляється шпильку із всіх сторін. — згоден. Але давай ти мені її вже прикріпиш. Хван акуратно прикріплює шпильку на волосся Йонбока, поправляючи його прядки. — у тебе таке волосся ніжне, я його обожнюю. Хван дивлячись гладить голову Йонбока. — ти вирішив мені масаж зробити? Я зараз засну. Сонним голосом відповідає Фелікс, упершись в дзеркало примірочній. І як дитинка почала тупати ніжками. — не спи, шпильочка, нам ще додому потрібно дійти. Або тебе на руках донесу. Ти вирішив, береш цей одяг? — хван уважно дивиться на Фелікса — та напевно, ідемо уже до каси. Фелікс захвачує одежу, направляючись до каси. Хван послідував за ним, ідучи заді він тримався за хвостик Лікса. Оплативши одежу вони вирішили піти додому до Хвана та відпочити від шопінгу. По дорозі вони говорили, сміялись, роздумували плани на день. Кидались сніжками в одно одного, бігали. Уже дійшовши до квартири Фелікс заговорив: — не хочеш зі мною святкувати новий рік? Упершись об стінку впевнено Йонбок дивився на Хвана. - хахахаха, ти такий смішний коли дивуєшся. Ну так що ?) — з таким хлопчиком як ти, я тільки за. Взявшись за щочьку Фелікса, Хван його погладив. - Ну і дурбелик ти — так я тепер твій хлопчик? Засміявся Фелікс. — так все, жарти жартами заходь уже в квартиру. Товкнувши ногою Фелікса в квартиру, Хван закриває двері. — Хьооонджиииин. Танцюючи Фелікс гукає Хвана. Поки Лікс танцював Хван підкрався до його, та налетів на його спину. — ХЬОНДЖИН, ТИ ШО БЛЯТЬ З ГЛУЗДУ ЗʼЇХАВ. Налякано Йонбок лягає на підлогу, тримаючи за серце. — тіхо, не лякай сусідів, ще подумають я тут когось ріжу. І не довго думаючи Хван лягає на Лікса провинно обнімаючи. Фелікс його теж обняв, закриваючи очі. Хван одною рукою гладить шпильку для волосся Лікса. — Журавель, хах, вона так тебе доповнює. Говорить Хван. — а ну зараз почекай. Встає Фелікс, та йде до курточки щось взявши.Хван дуже уважно спостерігає. — ти готовий? Говорить Фелікс тримаючи щось в руці. — раз, два, три це тобі. Фелікс подарував шпильку для волосся таку саму тільки чорну, у самого його була біленька. Хван, закрив рукою свою усмішку і обійняв Фелікса. — дякууююю тобі, це дуже мило. Чуть на плачучи Хван дивиться на шпильку. Він любить подарунки від Лікса. У нього навіть є тумбочка спеціальна де він зберігає всі подарунки Йонбока. — давай я тобі її прикріплю? Дивиться Фелікс на Хвана. Хьонджин згодився. Йонбок взяв прекрасу і прикріпив її. — давай зробимо фотографію. Запропонував Лікс. — давай давай. Бігаючи Хван шукав телефон. — іди сюди. Вони встали біля вікна та позуючи сфотографувалися. Після маленької фотосесії вони вирішили піти попити кави. — Хьонджин. Цікаво дивиться Лікс на Хвана. — а? — які у тебе мрії? Підходить Йонбок до Хвана. — я хочу подорожувати по всій планеті. Це моя мрія з дитинства. Але я не хочу самий. Подивися Хван на Лікса прямо в очі. — Ще з 1 класу як ми познайомились ти у мене асоціювався з світом. У тебе імʼя таке неймовірне. Після цього у мене виникла ця мрія. І. — І ти хочеш зі мною подорожувати? Не давши договорити, Фелікс перебив. — Так! Але у мене фобія. я боюсь літати. Таке відчуття, що щось станеться. Хван лягає на ноги Лікса. Це же з дитинства у мене виробилось, мені сни часто снились про літаків і як вони падали в океани, це якась магія була.. Фелікс погладжує голову Хвана, дивлячись на його губи, очі, руки. Хван повертає голову, щоб побачити лице Фелікса. — я хочу разом з тобою перебороти це. — звісно, я буду поруч з тобою. Назавжди. Торкнувшись губами до лоба Хвана, він його поцілував декілька разів. — а ще, мені стало якось так легше на душі коли ти мені прикріпив цю шпильку. дивно дивиться Хван на Фелікса. — шпилька для волосся — повинна мрії, прикрасити волосся. Відповідає Лікс усміхаючись Але Хван не сильно взяв це до уваги. Він не вірить в це все. Весь день вони обговорювали завтрашню фотосесію. Після екзаменів вони двоє пішли в фотостудію. Вони ще з самого дитинства про це мріяли. Фотографувались кожен день, їхня галерея за 19 років містить в собі більше ніж 100 тисяч фотографій. Знайомі, батьки так пишались за них, що все-таки добились своєї цілі. Вони молодці. Самі вони були як ангели. За ними всі дівчата школи бігали, слідкували. Але на дівчат їх не тянуло. Вони двоє як магніти були, уже сумнівались, на рахунок своєйї орієнтації. Але одно одному нічого не говорили. У них навіть першого поцілунку не було, хіба що з котом. — слухай, Лікс, оставайся у мене на ніч. Погладжує Хван коліно Фелікса. — я тобі мішати не буду? Покрив руку Хвана своєю, Йонбок розглядає Хвана — блять, Лікс, ти так говориш ніби вперше у мене залишаєшся. Зробивши сердите лице Хван носом торкнувся носа Фелікса. Вони двоє пішли в спальню. Хван чистив зуби, а Йонбок уже засинав. Очі самі заплющувались. Коли Хван прийшов побачиш, що Фелікс уже спить. Він ліг на ліжко і приобійняв Лікса поправляючи його довгеньке волосся за вухо. Він навіть в темноті бачив його довгі вії, пухкі губи які хотів попробувати на смак. Через дихання Хвана, шия Йонбока покривалась в мурашки. Рука Хвана погладжувала його шию. І різко Фелікс відкрив очі. У Хвана серце почалось шалено битись. Фелікс поцілуєм піймав верхню, а потім нижню губу Хвана, доторкнувся кінчиком язика проникнувши глибше. Ніжно, повільно, наполегливо. Хван притиснувся до нього, не намагаючись чинити опір бадьорому почуттю. Розсудок Хвана відважувався сприймати щось інше крім відчуттів. Шкіра Лікса під його пальцями… Хвана язик, Йонбока рот. Рука Хвана ковзна по бедрам Лікса. трохи нижче. Скрізь затемненими ласками свідомість Фелікса прорвалась думка. * а якщо він зараз зупиниться* І відразу за нею різка протверезна. Коли вони зупинилися, було гірко і чомусь стидно. Але не зважаючи на це, вони в обнімку заснули не думаючи ні про що. Наступного дня. Хван прокинувся першим, він обожнював дивитись на сонне лице Лікса. Але, на жаль, йому довелося розбудити його, тому що у них запланована була фотосесія. На яку не можна було запізнюватись. — фелііікс, вставай або ми запізнимся. Почав щекотати його Хван. Фелікс від такого пробудження був в шоці, він легенько обійняв Хвана. — ну всеееее, я не мала дитинаааа, встаю. Своєю привабливою усмішкою усміхається Лікс. Цілу годину у них зайняло готування до фотосесії. Звичайно, про шпильки Йонбок не забув і обовʼязково собі та Хвану їх прикріпив. Хван не розумів в чому сенс цього всього але всеодно слухався Фелікса. Вони вже очікували таксі яке мало скоро підʼїхати. Хвилина тишини, вони задумались про минулу ніч яка відбувалась. Але вони здогадувались про їхню хімію? Різко зателефонував телефон Хвана. Таксі було на місці. Коли вони вже приїхали, на їх очікували. Щоб не витрачати час вони зразу пішли в гримерню. У гримерній їх зустрів молодий екстравагантний хлопець з непростою, але приємною зовнішністю. Він торопливо пересунув їм стілець. І творив чудеса з їхніми лицями та одежею. Шість годин вони фотографувались, сил не було. Лікс дуже втомлювався від такого, але Хван його налаштовував на позитив. По дорозі Хван заговорив до Йонбока. — давай купимо ялинку і прикраси, а завтра нарядимо її? — ти мій рятувальник, мені це завжди піднімало настрій. Чомусь з дитинства любив все прикрашати. Задоволений Фелікс хлопав долоньками. Вони заїхали в торговий центр і направились до новорічного відділення. Це було щось неймовірне. Цей вайб просто вбивав. Вони були готові скупити весь магазин. Вони знайшли білу ялинку яка покорила їхні серця. Ще декілька: іграшок, гномів, гірлянд, посуду новорічну та плід мягенький і новорічний. Хван вирішив довго не мучити Лікса, тому що знає що він втомлений, тому він запропонував поїхати до нього. Фелікс дуже частенько ночує у Хвана, через свої фобії ніктофобія та Аутофобія Ніктофобія — страх темряви Аутофобія- страх самотності