Бамбилбі і Оптімус Прайм

*Бамбилбі вмостився зручнішим він з задоволинням був радий проявити час з Оптімусом ти тому щей в його домі Оптімус присів до нього і обійняв * — як ти себе почуває Бамбилбі? — все нормально Оптімус дякую за турботу *Лідер Автоботів посміхнувся* *Бамбилбі почервонів но склонви свою голову на його плече * — я дуже радий що із метою ти почуваєшся конфортно Бамбилбі — я також Оптімус *Бамбилбі повернув свою голову до Лідера і його яскрава синя- голуба оптика дивитися в його синю оптику це було прекрасне відчуття Бамбилбі словом тонув в його оптиці що ще більше радувало Оптімуса він провів своїм маніпулятором по фийсу Бамбилбі і той розлучився зовсім * — я так сумував за тобою Бамбилбі — я також Оптімус я думав що більше не зустріну тебе й *Поділіться своїми переживаннями жовтий бот * *Оптімус обійняв його міцнішим * — спробуй поофлайнити сонце *БАМБИЛБІ був в шоці він ніколи не чув щоб Оптімус когось так назвав він почервонів повністю на що Оптімус тільки посміхнувся* — якщо хочеш я поофлайню з тобою — так так звичайно *Оптімус ліг біля нього Бамбилбі почервонів ще сильніше но розгорнув покривало впустив Оптімуса до себе і Оптімус обійняв його і притуливвся до грудних пластин Бамбилбі спокій піщво в офлайн режим і Бамбилбі послідував за ним * *На ранок Бамбилбі прийшов в мережу першей ніж Оптімус він дивився на свого лідера з насолодою і коли той також прийшов в мережу то подивившись на свого Розвідника обіняв його і поцілував його в щочку* — як тобі офлайнилося моє сонце? — с…с. сонце?! .а…а. (він на мить втративши дар мови) — все нормально Оптімус дякую що спитав (схвильовано відповів Бамбилбі) — я радий це чути Бамбилбі *Маленький бот не витримав і коли дивився на Оптімуса притуливвся до його металевих губ і поцілував їх з насолодою і ніжністю що духу сам же лідер Автоботів не чинив оптір і давав себе поцілувати коли поцілунок перервався він обійняв Бамбилбі* — я так тебе люблю Бамбилбі — Оптімус це правда я чекав таких слів дуже довго *БАМБИЛБІ ЩЕ РАЗ ПОЦІЛУВАВ ЙОГО* *І тут Бамбилбі стало зле він відчув нестримний жар який був в корпусі сам Бамбилбі опирався бо то був жар збудження що Оптімус помітив і сказав: — це все через носійство Бамбилбі якщо хочеш я допоможу тобі — но як сами Оптімус? *Оптімус посміхнувся почав знімати пахвину броню з юного Автобота* — Оптімус що ти робиш! — я надаю тобі допомогу Бамбилбі (посміхнувся він) * І коли відркив порт Бамбилбі він осовбодив свій конектор тихо взяв вставив в порт Бамбилбі і почав рухатися Бамбилбі з насолодою проводив з Оптімусом час він почав рухати дидалі активно і через пару кліків на платформу полилося мастило Оптімус охопив Бамбилбі за бедра і ще прискорив тем Бамбилбі сто_нав як не в собі від хорошого поводження часу з Оптімусом він зробив ще пару штовхав і пішов в перезарядку і Бамбилбі також пішов за ним це продовжувалося цілей тиждень і в один день Бамбилбі проводив з Оптімусом час допомагаючи йому з роботою і від гострого болю Бамбилбі схопився за грудні пластини закричав і впав на землю Оптімус не зразу що сталося і коли до нього дійшло він побіг за інструментами він обережно відркив прохід до іскри Бамбилбі і там був маленький спар він акуратно забрав його з іскри Бамбилбі і зачинив пластини зваривши їх положив спарка на вільну платформу Бамбилбі втратив багато енергії тому він ледь міг говорити но поки вирішив Нічого не казати * — я віднису його до Придакінга Бамбилбі будь ласка не роби нічого і поки поофлайни будь ласка *БАМБИЛБІ ледь кивнув і Оптімус взяв спарка знашов Придакінг призначив йому зустріч і вони прийшли в темний уголок Кібиртрона Придакінг дивився на Оптімуса здивовно* — ди ти його взяв Оптумус? — тебе це не стосується зрузумів — напивно твій Розвідник викинув його кудись — Бі не міг так вчинити — значить ти знаєш ди він правда? — я тобі цього не скажу і не повинний це казати *Оптімус обережно передав спарка Придакінг той тільки посміхнувся і взяв спарка * — а тепер йди — не приказуй мені тут! *Придакінг обережно пішов до своєї бази а Оптімус пішов до Бамбилбі*