Багаті теж плачуть

Я прокидаюся від того, що в мене світить сонце.  Піднімаю голову з подушки, підтягаюся.  Розплющую очі і не розумію що я тут роблю?!.  Це місце мені не знайоме.  Зважаючи на все я знаходжусь в жіночій кімнаті.  Все в ніжно світло-рожевих тонах.  Я лежу на величезному двомісному ліжку з білою постільною білизною.  Я озираюсь.  Праворуч від мене панорамне вікно на весь зріст, а зовні балкон.  На проти мене двоє дверей.  Я встаю та їду до перших дверей, що ближче до вікна.  Це ванна кімната. Там велика ванна і душ, велике дзеркало у ньому я бачу себе.  На мені піжама сорочка на ґудзиках та штани.  Темно-русяве волосся, блакитні очі, трохи пухкі губи.  Я пішла у другі двері- це була велика вбиральня.  Речей  просто непомірно кількість. Хто я?  Як мене звати? - Господи, чому так сильно болить голова. - Я беруся за голову вона просто розвалюється. - Доброго ранку, міс Яна. - зі мною вітається жінка в костюмі покоївки. – Ви хто?  – питаю я. - Міс Яна не злиться на мене, але ваша мати кличе вас на сніданок.  Спустіться через 15 хвилин.  І у Вас на 9:00 в офісі конференція Ви просили Вам нагадати. Вона кланяться збирається йти - Стривай!  Мама?  В офіс?  Конференція?  Про що ти?  - Але вона вже йде. Нічого не розумію, але краще зібратимя і розібратися внизу з усім.  Мені треба в офіс окей.  Одягаю костюм спідниця і вкорочений піджак з футболку вниз білі кросівки. "О боже я живу в такому палаці" Все дороге в коридорі картини та дорогі вази.  Попереду величезні сходи. Я знаходжу в їдальню. На чолі столу сидить жінка.  На ній дорогі кільця та намисто.  Вона з укладкою , макіяжем у дорогій сукні. - Мила ти зазвичай так довго не спиш.  У тебе сьогод......?  - Вона подивилася на мене і не домовляє те, що хотіла. - Мила ти вирішила поміняти стиль ти звичайна на підборах, а тут кросівки. - Ви хто?  – питаю я. -Мила це якісь нові жарти?  Як хто я твоя мам.- я зблідла. Що моя мама?  Чому я не пам'ятаю? - Мила тобі не добре? - Я ... я ... я нічого не пам'ятаю. - Кажу я. – Що? - Я..я..я.  прокинулася.  І нічого не можу згадати.  Ні ім'я, ні хто ви. Щось упало - це мамина чашка з чаєм. -Мила Ти нічого не пам'ятаєш? - Нічого.