Другий шанс на кохання

Обпершись на сильне плече чоловіка, дівчина відчула слабкість і з її безтурботних, глибоких, темних немов вечір очей потекли сльози Чоловік відчув, що дівчина плаче і всіляко її заспокоював -Яночка, моя маленька, заспокойся все буде добре, чуєш, не плач, подивись на мене будь ласка — Олег, чому це все зі мною, чому все відразу, я більше так не можу, я майже зламана — кричала судмедексперт Капітан підняв голову Яни і подивися в її очі, а вона в його Хлопець нахилився і поцілував ніжні, солені від сліз губи дівчини — не хвилюйся, ми все владнаємо, ми все вирішимо, довірся мені і все буде добре, віриш? — вірю! Отже так, я зараз відвезу тебе в одне місце, і не перебивай, а послухай! Я тебе зараз відвезу в одне таємне місце, про нього ніхто не знає, ти там будеш сидіти день- два, доки я не розьерусь що до чого, і чи це справді люди з внутрішньої безпеки і чи справді вони щось мають на тебе, мають такі підстави і власне через що вони сюди приходили, і якщо там і щось є, але цього бути не може, але навіть якщо щось є то. — то я піду до них — ох Яна Яна як мені це не подобається, чує п’ята точка що це підстава і що це дуже погано закінчиться — проговорив капітан бігаючима очима від невідомості — збирайся! — хах, капітан, що власне збирати — зі сміхом сказала жінка — ну як що речі звичайно, відповів чоловік і показав на зачинений камод котрий стояв і кутку кімнати — а там що? -здивувалась жінка Олег дав ключ жінці від цього камоду, відкривши його, дівчина була шокована -це що? Це мої речі? Ти що весь цей час зберігав їх? -так, це ті речі котрі ти не забрала, а я їх зберігав всі ці роки, навіть прав іноді, але деяку річ я не прав ніколи, і вона досі пахне тобою, я часто на неї дивлюсь ї нюхаю, відразу згадую тебе і наше подружнє життя- романтичним голосом проговорбвав чоловік У дівчини ж був повний шок на обличчі, вона явно не очікувала того, що колишній чоловік, котрій пішов від неї, буде зберігати її речі, і тим паче слідкувати за ними — що це за річ? І чого ти їх зберігав? -поцікавилась колишня дружина — це твоя рубашка, пам’ятаєш я тобі якось подарував ніжно-фіолетову рубашку і коли ти її одягнула то ти пролила на неї сік, там ще невеличка пляма залишились, ти засмутилась, але завжди надягала її коли була вдома, ось її я дуже оберігаю, а залишив я всі ці речі бо кохав тебе, мені були дорогі, важливі це речі, як спогад щасливого життя -аааа… добре, ти не звертай уваги, ти можеш взяти ці речі, вони чисті, там є і футболки і штані, джинси, теплі речі навіть Жінка весь час дивилась на Олега з дивним поглядом, наче він був щасливий, і здивований — дякую тобі, я насправді думала, що ти їх викинув, справді дякую — так, я пішов, піду бутербродів зроблю в дорогу, і зберу там воду, аптечку, і все таке, бо дорога довга — а куди ми хоч їдемо — поцікавилась Яна — побачиш — інтригуючим голосом сказав Олег Яна почала збирати свої певні речі, і ніяк не йшло з голови те що він їх зберігав, не спалив, не викинув, не привіз їй, а зберігав всі ці роки Яна збирала речі, Олег готував щоб можно була поїсти в дорозі і в самому таємно укритті Яна вирішила вдягнутись, бо ще досі була і рубашці свого чоловіка, колишнього чоловіка Олег зробив закуску, спакував все в контейнери та пакет і пішов до Яни — Яна ти все..... — не договоривши чоловік закам’янів біля дверей Він побачив оголеней верх, спину дружини, і не міг спокійно дивитись на неї Він повільно підійшов до неї, дивлячись на неї закоханими, глибокими очима — Яна, яка ж ти гарна і приваблива Чоловік провів свою рукою по сильній спині жінки, поцілував її ніжну шкіру, він відчув запах її парфум, провів носом по її м’якому волоссю Жінка ж в свою чергу не робила жодної опір, не дивлячись на всі проблеми які стались кілька годин тому, їй було приємні доторкання Олега Чоловік повернув лице дівчини до свого і поцілував її, у відповідь також отримав страсний поцілунок Молоді люди на мить забули за проблеми і поринули у танець поцілунку, вони відчували себе щасливими і були раді що вони в обіймах один одного Але це все швидко припинилось через ПОСТРІЛ по квартирі Олега