вона просто однокласниця, мам

Єджі згадує цей день, як останній спокійний день її життя. вона просто записувала конспект, не підозрюючи , що ось ось її життя стане жахіттям. в якийсь момент вона відчула прилив неприємної енергетики, і за мить до класу зайшла їх класна , джісу, та… чарівно гарна дівчина з рудим волоссям. «дивовижно. така гарна, з такою похмурою енергетикою». класна кивнула і чхве сіла на місце, тим часом класна заговорила. -прошу вітати в нашому класі Хван Єджі. сідай на вільне місце. на обличчі новенької зʼявилась миттєва ухмилка. вільна парта була тільки друга в ряду Рюджін. Хван навіть не подивилась в сторону ряду Шин, вона пройшла вздовж класу до самого його кінця, і штовхнула Черьон. -звали. тут буду сидіти я. Черьон очманіла - з якого такого дива? -Я сказала - це моє місце . -Рюджін вдарила Черьон в живіт, і бідолазі довелось піти. -Гей. - Рюджін стукнула Юну, яка сиділа попереду. -що ця новенька з себе робить? Юна не повернулася, натомість Хван незабаром отримала записку. там було написано - «я не знаю що вона тут робить. Рюджін, нам кінець. це моя сестра»