Берлінські пригоди

-всі зайшли в автобус? ЄДЖИ, досить сміятись, швидко сідайте на свої місця -міс Берсон, я сяду з Черьон -тільки не галдіть мені тут усю дорогу! -ага, ага. Єджи їхала у весняну подорож зі своїм уже випускним класом. Вона добре дружила з Юною та Черьон, вони були самими крутими у школі. Навіть Техьон мріяв зустрічатись з Хван Єджи. А Єджи й не думала, що в неї хтось закоханий -Хван, чого мовчиш? -Та так, сумно якось, що це наша остання подорож. -Та не переймайся ти так, головне весело її провести! А ми будемо спілкуватись і після школи, правда ж? -Ну так. -От, того давай не сумуй і давай випʼємо по соку, а то щось скучно. Єджи слухала музику і думала, що б такого їй зробити в Берліні, щоб ця подорож запамʼяталась всім і назавжди.. І тут вона почула вигуки занудної міс Берсон, яка не дуже любила їхній клас. -Народ, виходимо! Зупинка 15хв, не запізнюйтесь. -Черьон, йдемо поїмо що небуть? -Давай. Я вже добре зголодніла. Хочу спагетті і сік. -Я візьму лате. -Єджи, що з тобою? Ти вже два тижні харчуєшся так. Говори швидко. І ти дуже схудла.. ЄДЖИ, НЕ РОБИ ЦЬОГО. -Черьон, ну справді, досить. Я просто не голодна, я поїла вдома. Єджи хотіла схуднути. Вона важила 64 кілограми при рості 168. Вона не їла нічого, окрім фруктів та кави вже майже місяць і почувалась поганенько. -Єджи, будь ласка, візьми хоч печиво. -Відчепись, я ж сказала, що я не хочу, не доходить? Єджи швидко взяла своє лате без цукру та пішла на інше місце, подалі від Черьон. -Хван, а що, вже образилась на Черьон? - ухмильнулась міс Берсон. -Не ваше діло. -Ти як з вчителем розмовляєш? -Як хочу, так і розмовляю. -Ой, Єджи, не знаю як тебе люди терплять. Автобус поїхав далі, до Берліну залишалось 58 кілометрів. Єджи дивилась в інтернеті коктейлі для схуднення на 10 кілограм. І знайшла рецепт. Так, що ж там було.. чайна ложка соку лимона, дві ложки солі та кипʼяток. Єджи вирішила випити його десь під вечір. Вона заснула. -Встаємо, встаємо! Ми в Берліні! - на голос міс Берсон прокинулась Єджи. Вона вибігла з автобусу та підбігла до дівчат. -Ви спали? -Так, трішки. А ти? -Теж. А куди ми зараз? -Маємо піти в ресторанчик повечеряти і лягати спати, бо вже девʼята вечора. -Ой, я коли засинала була пʼята. Йдемо в кафе? Хочу лате. -В тебе серце не зупиниться від трьох лате на день? - засміялась Юна. -Та ну тебе - усміхнулась Хван. Дівчата пішли в кафе і Єджи випила своє лате без цукру як завжди. Юну, Черьон та Єджи поселили в одну кімнату за проханням Черьон, бо вона хвилювалась за Єджи, та не показувала їй цього. В 22:15 Єджи тихо, щоб ніхто не почув і не помітив її пішла на кухню та заварила коктейль. -Фу, яка гидота! Хван ледве допила коктейль і відчула біль в серці та не звернула уваги і швидко заснула, щоб не відчувати болю. В 2:40 Єджи прокинулась і ій стало важко ходити, в неї все попливло вона ледве вимовила «що зі мною..» і впала на землю. Юна викликала швидку, яка їхала півгодини. За кермом сиділа висока чорнява дівчина, яка ледве сиділа і дуже хотіла спати. -Дівчино! Чому так довго? -По-перше називайте мене Шин Рюджин, а по-друге у вас не в єдиних проблеми зі здоровʼям. -Та не в мене! У мене подруга втратила свідомість і зблідла! -Ой.. -Та проходьте ви швидше вже! Єджи забрала швидка та повезли і лікарню. Черьон поїхала з ними. -Міс, як вам звати? -Черьон. -Черьон, чи помічали ви дивні речі з боку вашої подруги Хван Єджи? -Так. Вона погано їсть останні два тижні. -З нею все ясно. Спроба схуднути закінчилась трагедією. Вона ж і так худа.. -Я їй говорила те саме, а вона на мене ображалась і не слухала. -Що вона їла і пила ці тижні? -Фрукти і лате. Все. Але.. вночі я почула як вона перед сном пішла на кухню і як кипів чайник. -Все гірше, ніж я думала. Вона пила коктейль від якого багато моїх пацієнтів були не застраховані. Він має дуже поганий вплив на організм, особливо 17-річного підлітка, не до кінця сформованого. Їй треба крапельниця. Коктейль я вже викачала з вени, якісь нові технології.. Але їй треба побути в лікарні якийсь тиждень. -Як? Ми приїхали на екскурсію з класом. Ми випускний клас, у нас випускний через два тижні. І через три дні ми їдемо додому. -Вона не може поїхати. Передайте її мамі, що вона повернеться пізніше. Ну камон, ти ж вмієш подругу прикрити? -Звичайно. Вам скільки, що ви так приколи знаєте? -Ну не гони, я тільки медичний закінчила, мені 21. Все, не до цього зараз. Ми приїхали і здається, вона приходить в свідомість. -Д-де я?… -Єджи, Боже, навіщо ти це зробила? -Черьон, помовчи.. -Хван, ви знаходитесь в лікарні, вам доведеться тут побути тиждень. Вашій мамі ми вже повідомили - сказала Шин Рюджин. -Ага, я хочу спати.. -Спи. Якщо щось потрібно, клич мене. Рюджин залишила Єджи в палаті та пішла спати. На ранок Рюджин завітала до Йеджи та принесла їй бутерброд з чаєм. -От, зʼїш. Прошу, не розчаруй мене. Потрібно все зʼїсти. -Заберіть. Я не буду. -Йеджи, говори до мене на «ти». Мені тільки 21. -Добре. Я не буду їсти, забери. -Будь ласка. Я тебе дуже прошу. Ти хочеш додому до мами? -До мами хочу, а до батька ні. Мама у відрядженні, а я живу з тим уйобком. Він мене у всьому поправляє і дорікає, що б я не робила. Я не хочу додому. -Розумію. Але, зʼїш тоді половину бутерброду і чай. І я відчеплюсь. -Давай, зʼїм. Йди вже. Рюджин тільки-но вийшла з палати і сіла на плитку. Вона заплакала. Їй було боляче, коли Єджи заговорила про батька. У Шин не було батька з трьох років. Його вбили, тому що подумали, що він інша людина. Йеджи почула звук плачу і вибігла в коридор. -Шин, чому ти плачеш? Тихо, тихо. -Йеджи, повернись в палату негайно. -Рюджин, що таке? Що я сказала? Говори швидко. -Батько.. у мене немає батька, його вбили, коли мені було 3 роки. -Бідна.. вибач мене дурну! Йеджи обійняла Рюджин. Це було дивно, тому що вони знайомі якісь декілька годин, а вже знають стільки про один одного. Рюджин вже помало заспокоювалась та пішла працювати. -Єджи, все нормально? Дівчина йшла, похитуючись. -Голова щось крутит.. -ЙЕДЖИ! Рюджин зловила на руки Хван. Вона привідкрила очі та сказала: -Шин.. ти така класна. -Хван Йеджи, тобі треба поспати. Наступного дня Йеджи вже було набагато краще. Вона вже була повна енергії і Рюджин вирішила пораніше виписати її з лікарні і запросила погуляти. -Рю, ти така прикольна! Нам так весело! -Ох, Йеджи, не думала що піду гуляти зі своїм пацієнтом з рхп і нагодую її морозивом. Доречі, наступні декілька змін в мене в твоєму місті. -УРАА Йеджи запригнула на плечі Рюджин і вони побігли до автобусу, щоб їхати додому. По дорозі Єджи вже їла нормально, тому що поряд була Шин. Вони приїхали у місто і їх зустрів батько Єджи.. але вона навіть не здогадувалась, що він там буде, тому йшла в обнімку з Рюджин. А батько помічав лесбійські натяки навіть в обіймах Йеджи з кимось. -Тату, ти що тут робиш - сказала Хван, забираючи руку з плеча Рюджин. -Тебе приїхав зустрічати. Це хто? - сухо відповів батько. -Це моя подруга, Шин Рюджин. Ми познайомились у.. парку атракціонів. -Приємно познайомитись - сказала Рюджин. -Навзаєм.. Батько вже розробив план, як позбутись Рюджин. Він був бізнесменом і дуже популярним. Йому не хотілось, щоб його доньку запідозрили в чомусь. Тільки-но він про це подумав, як його менеджер надіслав йому пост свіжих новин. «Донька міліардера Хван Йеджи не тої орієнтації? Дівчина була помічена біля автобусу з дівчиною на імʼя Шин Рюджин». *фото* -Ах скотина, Рюджин! Як Йеджи могла мені не сказати, що зустрічається з тої дівкою! Йеджи і Рюджин тим часом пішли погуляти по місту і погнали у парк атракціонів. Там було дуже весело. Вони відчували щось більше, ніж дружбу. Вони вже були як сестри. А батько подумав не про те. А Йеджи навіть не підозрювала цього. Батько тим часом розбивав серце Йеджи. -Ало, хочу замовити вбивство, дам грошей скільки скажете. -Мені треба більше інформації. Хоча б повне імʼя, зовнішність, вік і де вона може бути завтра. -Шин Рюджин, 21, чорняве волосся, фігура пісочний годинник, вишневі губи, зелені очі. Завтра вона має бути в центрі десь о 14 в ресторані разом з моєю дочкою, Хван Йеджи. Я їй подзвоню щось запитати, вона вийде на вулицю і там ви її вбʼєте. Ясно? -Так. Коштуватиме 20 000 вон. -Вже скинув на карту. -Ми з вами добре порозумілися. -Я радий. Все сталося на наступний день. Друзі обідали в ресторані і батько Єджи зателефонував Рюджин. Вона вийшла на вулицю поговорити і її раптом схватив вбивця. Вона кричала, виривалась, але він затулив їй рот рукою та відвів в куток і безжалісно вставив ніж у серце, залишивши її мертвою в тому кутку. Йеджи не розуміла, де Рюджин так довго ходить і пішла шукати її. Вона заглянула в куток і.. -НІ! НІ! РЮДЖИН, ВІДРИЙ ОЧІ! НІІІ! ЩО ВІН ЗРОБИВ З ТОБОЮ? Йеджи плакала дві години біля її тіла, дивлячись на її прекрасне волосся та руки, які врятували її тоді від смерті. А зараз не врятують. Йеджи вибігла на 12-поверхівку, під якою лежало тіло Рюджин і пригнула з неї. Вона впала біля тіла Рюджин і їхні руки лежали одна біля одної. «Термінові новини: донька міліардера намагалась покінчити життя самогубством після смерті своєї подруги чи то коханої?» -ТА ЗАВАЛИСЬ! - кричала Йеджи на жінку з новин, лежачи в палаті. Її спасли. Вона жила далі. Їй часто снилась Рюджин і дуже просила жити далі.