любовь, сурогат и что-то ещё...

мої нутрощі надто брудні для тебе. легені - ганчірки брудні, мозок - велика зала, в якій непотрібу більше, ніж ти можеш собі уявити. здається, що мені важко з цим впоратись - я намагаюсь. у моїх судинах тільки-но бере початок життя - травичка, але я забуваю полити. Я! а що ж вже казати про тебе? чи взагалі про когось - постать "Б" у моєму житті, де я вічне "А". коли ти забуваєш про себе, чи варто тримати в аорті надію що комусь це буде цікавіше - не так як тобі? ні... тож мої нутрощі у багнюці, каміннях, і чорт один відає, що було в тому пилу, що тягнули ми в себе ночами, а й іноді - зранку. мої нутрощі надто брудні, живе срібло біжить по моїх капілярах... а от душу не вилікують ні депресанти, ні транки, і чи варто глушити свій біль довбаним алко? який вже просто не лізе... як знати. чи варто, чи варто, чи варто... я б взлетів разом з вирієм в небо, та тягне униз мій мозок, який, як ти знаєш, велика непотрібу свалка. 06.01.19