457

( Події від обличчя 456 )   -Захотів пограти в героя? - і тут чорна маска вистрілює в мого друга 390. І мене розриває на частини. Це була та сама людина, яку я знав 30 років. Я падаю на підлогу звиваючись в бажанні вдарити того хто під цією маскою в пах.   -Ведіть його в головну- промовила маска до трикутників.   -Що?? Куди? Куди ви мене ведете? І тут ці трикутники закривають моє обличчя, пакетом? І піднімають мене в гору і кудись несуть мене. І ось нарешті я тут. Вони знімають з мене пакет. І я бачу перед собою Чорну маску.    - Ідіть- чітко промовила маска. І вони йдуть.    - Що тобі від мене потрібно? Він знімає маску. - Що?...... -Цсс... Він підтягнув свої пальці до моїх вуст в жесті "тихо". І приблизив своє обличчя до  мого і наші вуста в 3 сантиметрів один від одного. Він витріщається на мої. А потім відводить саме обличчя в правий бік і прибирає руку. Я досі не можу ніхуя зрозуміти. Але розумію одне, що він був гравцем 001.     - Н...Навіщо? Навіщо ти прикидався нашим другом? Навіщо ти грав знами в ці ігри? НАВІЩО?????БЛЯХА?    -Дивись туди - каже він і відводить свою руку в бік велитенських моніторів на яких гравці, що не пішли в стрілянину. І я розумію, що були ще деякі таємні камери. На моніторі видно, як до них прийшли трикутники. Йобанні трикутники. Блять. Та, ви , що знущаєтесь, а так забув ми ж для нього просто пішаки в цій грі "на смерть". (тим часом там ( події від 120)) Я питаю в 388 де магазини. І тут вриваються трикутники. Йоб твою мать. Я хочу почати стріляти, але мене зупиняє 149 (бабуся).   -Не йди туди. Я дотримуюсь її наказу. І не йду. -Всі на підлогу. БІГОМ! - промовляє один з трикутників. Я дивлюсь на інших і лягаю на підлогу. Більшість гравців лягає, але деякі ні. І тут постріл. І я помічаю, що 388 ще більше починає хвилюватись і звиватись від флешбеків. Я однією рукою його трохи обіймаю. Він одним поглядом на мене дякую. І тут ще постріл. І ще. І ще. І останній.   - Вибули гравці: 123; 176; 237; 345; 199. - промовив ця голосова почта(вибачте, я хз я її назвати).   - Вибули гравці:   -Хто ще? Пострілів було ж тільки 5. - перебиває 149. - гравці: 246;145; 023. - доказує голос зверху. І тут я розумію, що це ті хто там залишились.......   - Це ті хто там залишились, поки я йшла сюди за магазинами( пулі). - ледь-ледь промовляю я тихим голосом. Одним своїм обличчям 149 показує, що їй дуже важко.   - Вибули гравці: 164;072; 001   -Це ті хто пішли з 001. ( гравець 001 прикинувся мертвим). - О, боже.....- 149. Пройшло 5 хвилин. -Вибули гравці: 390 І тут гравець 388 ще більше починає хвилюватись та плакати. - Це все моя провина. - промовляє заплаканий 388. -Ні- говорю я. - Гравці попри те що ви скоїли завтра відбудеться наступна гра.- промовив один з трикутників. -Проводимо обшук. І трикутники починають нас лапати, щоб знайти якусь зброю. Один з них йде до мене. І починає обстежувати він бачить магазини і зброю яка на мені і говорить одному з них "Забери це". Інший забирає. Пройшло 5 мин.  -Обшук проведено- говорить один з трикутників. -Через 20 хвилин відб ій- говорить голос зверху. ( в головній кімнаті ( події від 456)) - Подивись, що ви накоїли, коли вирішили піти проти нас- говорить 001. - Ти так говориш ніби я не знаю. -А знаєш що із-за цього плану померло 12 людей? - Що?..... Повірити не можу, господи, що там сталось? Я їх знав. Знав. А тепер вони мертві. -Що ж в тебе є вибір. - говорить 001 -Який? Тільки не кажи, що всі ті люди помруть. -Ні. Гравець 456 ти маєш вибір ти можеш бути моїм підлеглим: коли ти захочеш ти будеш грати, а якщо вийти то добре будь-коли, але ти будеш в мене на побігенках. Або.... - промовила чорна маска, а потім він поклав свою ногу на моє коліно. І нахилився вперед до мене. - Або? -Або ти можеш дограти в ці ігри, та питання в тому чи хочеться тобі знову пережити таку кількість смертей? - А я можу від всього цього відмовитись. - Ні. Але є ще третій варіант ти можеш сам один правити тут. -Чому? Чому я не можу від цього відмовитись?- запитав я. -Якщо ти відмовишся вони вб'ють твою дочку. Вони. Не він. А вони. Хто? Хто ці вони? -Вони? -Ми. Ні я знаю точно, що він мав на увазі вони. Добре поговоримо про це згодом. -Ну який варіант обираєш? - запитав він. Я не хочу пережити цю їбануту гру знову. І я не зможу сам правити. Я не можу дивитись і управляти житями цих людей. Залишається останній. Я не хочу бути на побігеньках в нього, але інші варіанти гірші тож.... -Якщо хочеш можеш подумати до кінця завтрішньої гри. -Так - сказав я швидше, ніж встиг подумати про те що він хоче від мене. Але в мене іншого варіанту просто не залишається. Зробити новий план можна, але потрібно, щоб було продумано все до деталей. -Тоді після того, як закінчиться завтрішня гра тебе приведуть до мене. Звичайно, якщо переживеш. - Він злегка посміхнувся. - Сюди. -голосно закричав 001 трикутникам. Вони знову надягають пакет на мою голову і тут я чую: - До завтра. І я відчуваю, як по моїй шкірі пробігли сироти. ( Події від 456)   Вже наступила ніч. Я дивлюсь на годинник "відбою". Залишилось 1 секунда і тут вриваються трикутники. Дивляться чи всі вже лежать в ліжках. І потім ідуть знову до себе. Ми всі коли переконались, що вони зникли встаємо. Ми домовилися, що обговоримо наступні дії.   - Що нам робити тепер?- запитує номер 149 розмахуючи руками. Я не хочу розповідати їм про те що казав мені 001. Це надто небезпечно тим паче тут ще є підступні номери, як: 100(дед); 044 (шаманка); 124(друг таноса). Якщо не говорити їм то не розповідати нікому. Але колись можливо вони дізнаються.... Так, ні рано ще опускати руки потрібно зрозуміти, що робити далі.   -Ми можемо.... - не договорюю я. - У нас є три вибори. Перший ми знову на них нападемо, але будемо більш готові, але це не вигідний план тому, що більшість не вміє стріляти, або старі. Другий ми можемо на наступному голосувані натискати хрестик і піти додому.- пауза   - А третій? - запитує номер 388. (456 не знає, що в них трапилось)   -Ми можемо продовжити грати Я не встиг і оком кліпнути, як вони почали обговорювати, що робити далі. Я помічаю, що деякі починають панікувати через це. І тут номер 100 говорить:    -Та що за маячня всі будуть грати далі. Кружочків більше, ніж хрестиків (мова йде про голосування). Ми всі хочемо виграти. І тут нарешті тиша.   -Добре розкажи нам детальніше про минулу гру в якій ти грав. -говорить номер 120. - Минула гра була жорстока. Ми прийшли сюди з бажанням закрити наші борги та заробити грошей, але коли ми прибули нас чекало зовсім інше. Нам також давали підписати угоду про те що ми в грі. Перша гра була така сама "Зелене світло, червоне". Після першої гри ми зрозуміли, що нас чекає. Ми проголосували і більшість було за те що лишитись. Друга гра..   -Це все хрінь собача, що він меле. Не слухайте його. -говорить номер 100. На нього ніхто не зважає окрім 044 і 124. - пішли звідси- промовив він до них. І вони пішли на інший кінець зали.   - Друга гра, як я вам говорив це були сахарні соти. Третя........- я розповів все до вечері. - Отже, кінець був такий: Нам з номером 067 і 218 накрили останню вечерю. І потім нам всім видали ножі. Потім я пішов, щоб об'єднатися з 067 та вона показала мені, що вона ранена, я хотів її врятувати кричав на допомогу, але коли вони прийшли я подивився на 067 та побачив, що 218 вбив її. А потім була " гра в кальмара ". І я пропонував 218 відмінити гру, так як розумів, що не ладен вбити його. І він вбив себе сам....    - А було щось підозріле? - запитала 120. Я намагаюсь вернутись в той час і місце, щоб згадати. Ось воно.    -Коли ми повечеряли. Там залишилось три ліжка і там були дивні візерунки. -пауза - Це були символіки ігор в які ми грали....- я сам був в шоці, що через стільки років я тільки це зрозумів. В мене наче відібрало мову. І в очах починає темніти..... ( події від 001) Я дивлюсь, що вони роблять за моніторм з елітним скотчем (віскі). Хммм..... І слухаю свою пісню. І тут я бачу як мій улюблений падає. Що сталось? Чому він впав? Я вже хочу піти до нього, але в 001 йти я не можу всі думають, що я мертвий. А якщо я піду в чорній це буде підозріло. Тому я піду в масці трикутників, але тоді потрібно йти не одному це також підозріло. Але навіщо мені їх всіх збирати, для цього потрібен хороший привід. Хай це буде те що чому вони зараз не сплять? Коли зараз коменданська година. Я натискаю кномку і вона говорить трикутникам, що зараз зібрання. Я беру в одного з чотирикутників маску при тому знаходячись в своїй чорній. І ми залітаємо в приміщення там де знаходиться гравці. Але всі лежать в ліжках. Хммммм.... Ми почали всіх перевіряти чи вони сплять і я переввряю 456 я дивлюсь на нього з ззаду і тут він внезапно розвертається. Він обиртається і я похапцем закриваю його рот рукою. Боже, його губи в моїй руці. Я облизую свої губи. І посміхаюсь йому. Але потім зрозумів, що я в масці. ( Я в ахуї, що таке пишу 🤣) Блять. Я дивлюсь на нього і бачу, що він також облизує свої губи. Він думає, що я охоронець. (Думки 001: я ревную) Ну добре тільки ти приймеш своє рішення. Я тебе..... Я знаю його рішення він не зможе знову грати в цю гру. Він не зможе правити сам тут. Тому він або придумає новий план, що надто ризиковано. Або буде в мене на побігеньках. Я вже чекаю не дочекаюсь цього моменту.👅