Бронофобія Вару

На годиннику 2:47, гороза. В двох поверховому будинку всі сплять солодкими снами, але не Вару, він заліз у шафу і накрив себе пледом, сам він тремтів від грози так, що аж підлога тремтіла. .POV Вару. Бля… ну Ч-чому с-сьогодні? Ну хоч всі сплять і ніхто не чує мене. .End POV Вару. Наш зелений куст сподівався що всі сплять і ніхто не чує його, але ні за стіною була ще одна кімната, кімната його короля, Піка. Він прокинувся спочатку від грози, а потім від якогось шуму. .POV Пік. Йоп твою наліво, що той куст знову чудить? Агр ну все зеленка ти сам напросилася. .End POV Пік. Пік пішов до кімнати вару. Він відкрив зелені розмальовані двері і нікого в тій кімнаті не побачив, він спочатку подумав що його валет хоче його побісити, чи налякати. Піковий король спочатку заліз під ліжко, потім під стіл, ще в тумбочках подивився, (не ну а шо, ми ж не знаєм його фокуси, може і заліз туди) але його ніде не було. Накінець він подивився на шафу, і він побачив таку картину, при відкрита шафа з якої стирчав плед, а сама шафа тремтить. Пік зразу зрозумів що там і ховається його валет, він підійшов до шафи і відкрив її. П. ага! Попався В. …. П. е Вару ти чого?! В. … П. Алло? Я до кого звертаюсь?!!! В. Ні ч-чого. П. Агр що вже сталося?! кажи давай! і тут блиснула молнія, і Вару ще сильніше затримтів. А його лице наповнилося страхом. П. Ааа ти грози боїшся? В. Н-ні! я, Великий Вару нічого не боюсь!!! П. хм. ну добре тоді я пішов. В. ні! Ай добре, так я боюсь грози! тільки нікому не кажи, і не йди. П. ну добре, добре, тільки не кричи а то усіх розбудиш. і вилазь з шафи! В. Ні П. Це ще чого?! В. Мені страшно. :_( П. Давай вилазь кому кажу. Короче, з горем на пополам Пік дістав вару з шафи, і вони пішли до нього в кімнату :) В. Пік П. М. :/ В. Дякую. П. За що? В. Ну зате що допоміг заспокоїтися. П. Будь ласка. В. Ой! П.ти чого В. Та так ніч…ой П. Та що вже сталось?! В. Пік не торкайся моїх боків будь ласка. П. Чому? >:] В. Та так нічого, просто не торкайся добре? Пік зрозумів що кустик не просто ойкає, він просто цим заміняє сміх від лоскоту. П. ну добре >:} (почав лоскотати) В. (Питається стримати сміх та прибрати руки Піка) М.П. Хм якщо він і справді боїться лоскоту то я знаю як його можна наказувати за те, що він ображає Зонтика. В. Хахаххаххххапхххпххаххахпхпхпх П. О, не витримав ти Варуша! В. Хахвхах Від хахахах пус хаххахпах ти!!! П. Та добре добре тільки не шуми. Далі вони заснули в обіймах друг друга ;}