Часть 1
12 мая 2026 г., 19:53
Дід сидить біля вогнища, онук дивиться на нього великими очима. Навколо — руїни бібліотеки.
Дід (скручуючи самокрутку зі словника): Слухай сюди, малий. Я тобі tell історію. Не ask питань, бо сам нічого не understand. Це було тоді, коли світ ще speak правильно.
Онук: А що сталося, діду?
Дід: Вірус. Його назвали The Mutation. Він come нізвідти. Він go по повітрю. І головне, малий: він change дієслова.
Онук: Як це — change?
Дід: Ну look. Звичайне дієслово — play. Що з ним робили в минулому? Add літери -ed. Played. Правильно. Чисто. Так само walk → walked. Jump → jumped. Всі вони stay живі, бо follow правило.
Але коли вірус touch неправильне дієслово... воно wake up. Зле. Незрозуміле.
Онук: Типу go?
Дід (зітхає): Go → Went. Це взагалі інше слово, розумієш? Вірус його break. See → Saw. Ти think, це нормально — бачити інструмент? Eat взагалі turn у Ate. Як ти eat минуле самого себе?
І от одного ранку ми wake up, а всі неправильні rise з могил. Вони begin ходити. Вони speak дивною мовою. Вони fight не мечем, а формами минулого часу.
Онук: А правильні?
Дід (посміхається крізь дим): Правильні — survive. Вони stay у групах. Вони play у шахи. Вони add все нові й нові -ed. Ти know, чому? Бо вони predict майбутнє. Jumped — перестрибнув яму. Kicked — відкинув неправильного.
Онук: А чому ти вижив?
Дід (дивиться в темряву): Бо я use тільки love. Loved завжди було правильним, малий. Навіть під час апокаліпсису.
---
Онук (тихо): А зараз воно скрізь?
Дід (кидає в багаття аркуш): Зараз? Дивись. Ніч. Чуєш? Десь там sing... Sang. Це вони. Зараз тільки ми — правильні. Останні, хто add -ed.
Дід встає, бере ціпка — в минулому він був суфіксом.
Дід: А тепер sleep, малий. Sleeped.
Вогонь гасне. Чути к
роки минулого часу. Вони наближаються.