𝒫𝒽𝑜𝓃𝓀 ̶&̶ 𝓈𝒶𝓁𝑜

Кожен день я прокидаюся приблизно в один і той же час, як за розкладом. Але після вчорашньої ночі, як і очікувалося, я не зміг прокинутися своїми силами. Як добре, що я встиг завести будильник, до того як мій розум не до кінця піддався впливу дешманського алкоголю. Взявши телефон, я звертаю увагу на шпалери і розумію, що це не мій телефон, адже у мене на головному екрані стоїть Батлер, напевно ми з Максом переплутали мобіли, промовляю я в слух, після чого швидким рухом вимикаю будильник і встаю з ліжка. Одночасно з тим як я застібаю гудзики на своїй білій сорочці я думаю над тим, де мені шукати Максима. Дивно, навіщо взагалі думати, якщо очевидно, що найлегше буде знайти його у найближчого туалету - рано чи пізно він захоче посрать. Швидше за все рано. Я досить давно знайомий з Максом, але до сих пір не розумію, чому йому так подобається проводити час в туалеті, але ж і правда чому? Я ніколи про цей не думав, але ось тепер, коли я приділив цьому увагу Я розумію, що це не дуже нормально, Гаразд, чим менше я буду думати про це, тим краще, а то в мій мозок вже починають закрадатися не ті мислішкі... Чергова відкриті двері вивела мене в вітальню, в якій тусувалися 5 якихось китаез, я вирішив підійти до них і дізнатися місце розташування найближчого сральніка, але було б стрьомно питати де знаходиться тулет і потім пояснювати чому я шукаю там свого друга і чому йому так подобається проводити час в ньому, з цього поки я йшов, я обмірковував в голові як поставлю перед ними своє питання. Коли я був на півдорозі, один з тих неформалів кликнув мене, підбіг, схопив за руку і потягнув до їхньої групи. На жаль ніхто з них не говорив українською, але я зрозумів, що вони готувалися до чогось супер грандіозного. Поки я, діставши телефон, намагався знайти спосіб перевести і донести до них своє питання до нас спустився по сходах ще один хлопець, хоча назвати його хлопцем було дуже важко. На всьому його обличчі було складно розгледіти хоча б одну чоловічу рису, а його занадто довгі для хлопця волосся, були схожі з тим, що я багаторазово бачив у моделей на обкладинках глянцевих журналів, єдине, що видавало його, це чоловіча статура і випирає кадик, за яким так і хотілося вмазати кулаком. Коли він спустився, його за тим же принципом, що і мене, підвели до нас і ми всі пройшли в слабоосвітлене приміщення.