Ничо

В один прекрасний зимовий день Юра пішов за табелем. Іван Петрович йому вчора вечором написав, щоб він прийшов за ним в шостій вечора Бо він дещо хоче йому сказати і пізніше дописав, що не задоволений його оцінками. Юра вже підходив до школи не швидким кроком. Він був сумний бо розумів, що його можуть насварити за погані оцінки. Коли він зайшов в школу там стояв охоронець. Він- високий, красивий чоловік з чорним, коротким волоссям і з зеленими очима . Юра привітався з ним і пішов на сходи і потихеньку піднімався на 4 поверх. Біля в дверей він зупинився, на дверях була записка : " Я чекаю тебе в кладовці" Дуже дивно подумав Юра і пішов до кладовки. Він постукав і ввійшов, але зразу його штухнули на диван і Іван спитав його чи хоче він підняти свої оцінки... Юра не подумавши сказав так . ІВАН поцілував його в засос. Юра не розумів, що тут відбувається, але йому подобалось це було дивно, але приємно. Тоді він зрозумів, що це неправильно- він учень ,а він вчитель. Юра постарався відштовхнути його, але не зміг це зробити. Різко він відсосався від нього і почав знімати свій костюм. І тут почувся стук в двері і голос дівчини. Юра зразу впізнав цей голос -Катя!!!!! Вона сказала, що заходить. Вона відчинила двері і побачила свого вчителя з голим торсом і Юра, який лежав на дивані весь в слюнях. Вона стояла з відкритим ротом а потім сказала: - Я не буду мішати ..... Закрила двері і пішла вниз В низу стояв охоронець. Він здивувався чому вона так скоро вернулась і пішов перевірити чому попередній учень ще не вийшов. Він піднявся на четвертий поверх і побачив записку, пішов до кладової. Він побачив ту саму картину, як Катя. Іван подивився на нього і сказав: - хочеш з нами ? Він кивнув головою і почав знімати труси ....