Я один?

      Темний коридор,навіщо я тут?... Таке відчуття, що я йду по стелі. Вся кров дійшла до голови, вона так болить й горить вогнем. Але я все йду і йду, нічого зробити. Кров вже закіпає і тече з носа прям на підлогу, чи на стелю, навіть не знаю. Але через деякий час крові нема..вона все ще йде з носа, але в цьому коридорі її нема. Чому я никуда не дівся? Залишився тут, йду кудись навіщо. Чим більше часу я йду тим більше мою голова здавлює, я не можу, не хочу більше йти, відпустіть. Лягаю на підлогу, я просто лягаю. У формі зірки і в ту ж мить я лечу вгору, чи вниз? Але я такий радий. Я не розумію чи я падаю швидко чи ні. Все так повільно, голова теж так повільно функціонує. Голову відпускає цей тиск, я не знаю чому але я радий.. і меня так спокійно, скільки я вже падаю... А скільки я взагалі тут? Я хто такий? Чи жив я хоть колись? Може я мертвий? Де я? Чому я йшов? Навіщо? Що в кінці? Де кінець? Почекайте... По чому я вирішив, що тут повинен бути кінець? Мені хтось сказав? Я хто такий цей хтось? Хто є крім мене? . . . Я один? Я залишився один чи був таким завжди? Навіщо? . …нудьга ……нудьга ………нудьга …………нудьга ……………нудьга ….……………нудьга Весь цей час для мене став нудьгою..нудить вже від самого себе. Я в цьому довгому вільному падінні вічність. Ніяких відповідей нема. Скажіть навіщо? Хто глузує? А так…так я сам один, все ще не розумію чому так надіюсь що я не один.. в це важко вірити. В це неймовірно важко вірити. Мені набридло все це. Цікаво, в мене залишились ноги? Потривайте…і рук нема вже. ХА-ХА-ХА-ХА-ХА-А-А-А-А-А-ХАХ Вони ж були!?! Чи ні? Я ж якось йшов!? Чи цього не було? Почекайте, будь ласка… прошу скажіть. Я ж не один?! Я не можу бути сам. Я не можу! Це неможливо!!!