Часть 1 др Вару
9 февраля 2022 г., 16:50
Примечания:
Ошибок дуже багато. Пишиться двома мовами одразу
Це був звичайний день в домі у клонов. Все було тихо... Так стоп! Це не обичне утро. Вару не зробив жодной шутки? Хм... Точно сьогодні день народження Вару. Цікаво клони не забули?
(П)-Вару! Иди сюда!
Pow Varu:
(*...*-думки)
*Що уже не так *
Вару спустився униз і побачив що Зонтик весь в красці.Куро того успокаює.А Пик... А что Пик...
End Pow Varu
Пик був дуже злий все їшло на перекосяк то одежа вивалиться з шкафа на нього, то упав, кофе на себе пролив, ще Вару начудив.
(В)- Зонт...-У Вару був один вопрос. Как?. Потом він вспомнив - Ток не кажи що це та краска яка була коло двері.
Вару підійшов до місця де була краска. І як ви думаєте? Її не було.
(В)-Угу ну понятно.
(П)- Ти уже надоїв зі свойми шутками! (автор: нуууу... це не похоже на те що я в школі писала ну і ладно но суть похожа).
(К)- Вару сколько можно?!
(В)- Я нічого не робив!
(П)- А хто тоді.
(З)- П-пик я же казав що я сам случайно встав в відро з неакуратності...
(К)- Зонт не захищай Вару.
(З)- Але я кажу правду.
(П)- Так все... - Пик взяв Вару і викинул на улицю (Як кошеня) незабув і викинув обув з курткою,- Подумай над своєю поведінкою.( Бля хаххаххахах це не по сценарию я обще сценарії забула).
(В)-*Оце подарочок на др... Схожу на ***(засикречено узнаєте потом).
Вару пішов в невідомому направлению. У цей час проснулись Бубнові. І уже хотіли вітать але... Не нашли.(Яка іронія. Я вам не надойла з цими дужками? Напишите если не сложно.). Вони спустились на перший етаж до інших клонів. І Данте почав:
(Д)- Де Вару? Ви його не бачили?
(П)- Нащо він тобі?
(Д)-* Або забули... Або притворяються щоб провірить... Ладно...*.
(Д)- Нада а навіщо тебе не касається.
Пик розказав що произошло. Данте застив на місці і думав * Всетаки забули ще й вигнали *. Габри дуже засмутився.
(Г)- Данте пішли його пошукаєм пожалуста.
(Д)- Пішли.
(П)- Нічого з ним не станецься він не слабий сам якщо що справиться з проблемою. Але якщо хочете шукайте.
Данте і Габриель вбулись і пішли на вулицю. Данте взяв телефон і позвонив Вару. Гудки... І...
(В)- Ало Данте щось хотів?
(Д)- Ти де?
(В)- На заброшті своїї любимії.
(Г)- Я знаю про яку ти кажеш.
(В)- О привіт Габри.
(Г)- Привіт. Прийдеш додому?
(В)- Навіщо?
(Г)- Нада.
(В)- Скоро прийду.
Заброшка була не так далеко від дому.
Вару пішов в сторону дому. Бубнові подумали і вирішили піти на зустріч Вару. Бо почули нотки суму в його голосі. І хотіли посвидше його привітати і підняти настрії. Але на їхньому шляху була одна проблемка.
Вару уже діїшов до переулка через який він повертався додому. І почув якиїсь шум.
(В)- *Дивно нікого ніколи тут не було...*
Вару заглянув за угол звідки долинав звук. І побачив...
Примечания:
2 сторінки. Ну норм