Любов Дорогою ціною

Це був звичайний день в домі у клонов. Все було тихо... Так стоп! Це не обичне утро. Вару не зробив жодной шутки? Хм... Точно сьогодні день народження Вару. Цікаво клони не забули? (П)-Вару! Иди сюда! Pow Varu: (*...*-думки) *Що уже не так * Вару спустився униз і побачив що Зонтик весь в красці.Куро того успокаює.А Пик... А что Пик... End Pow Varu Пик був дуже злий все їшло на перекосяк то одежа вивалиться з шкафа на нього, то упав, кофе на себе пролив, ще Вару начудив. (В)- Зонт...-У Вару був один вопрос. Как?. Потом він вспомнив - Ток не кажи що це та краска яка була коло двері. Вару підійшов до місця де була краска. І як ви думаєте? Її не було. (В)-Угу ну понятно. (П)- Ти уже надоїв зі свойми шутками! (автор: нуууу... це не похоже на те що я в школі писала ну і ладно но суть похожа). (К)- Вару сколько можно?! (В)- Я нічого не робив! (П)- А хто тоді. (З)- П-пик я же казав що я сам случайно встав в відро з неакуратності... (К)- Зонт не захищай Вару. (З)- Але я кажу правду. (П)- Так все... - Пик взяв Вару і викинул на улицю (Як кошеня) незабув і викинув обув з курткою,- Подумай над своєю поведінкою.( Бля хаххаххахах це не по сценарию я обще сценарії забула). (В)-*Оце подарочок на др... Схожу на ***(засикречено узнаєте потом). Вару пішов в невідомому направлению. У цей час проснулись Бубнові. І уже хотіли вітать але... Не нашли.(Яка іронія. Я вам не надойла з цими дужками? Напишите если не сложно.). Вони спустились на перший етаж до інших клонів. І Данте почав: (Д)- Де Вару? Ви його не бачили? (П)- Нащо він тобі? (Д)-* Або забули... Або притворяються щоб провірить... Ладно...*. (Д)- Нада а навіщо тебе не касається. Пик розказав що произошло. Данте застив на місці і думав * Всетаки забули ще й вигнали *. Габри дуже засмутився. (Г)- Данте пішли його пошукаєм пожалуста. (Д)- Пішли. (П)- Нічого з ним не станецься він не слабий сам якщо що справиться з проблемою. Але якщо хочете шукайте. Данте і Габриель вбулись і пішли на вулицю. Данте взяв телефон і позвонив Вару. Гудки... І... (В)- Ало Данте щось хотів? (Д)- Ти де? (В)- На заброшті своїї любимії. (Г)- Я знаю про яку ти кажеш. (В)- О привіт Габри. (Г)- Привіт. Прийдеш додому? (В)- Навіщо? (Г)- Нада. (В)- Скоро прийду. Заброшка була не так далеко від дому. Вару пішов в сторону дому. Бубнові подумали і вирішили піти на зустріч Вару. Бо почули нотки суму в його голосі. І хотіли посвидше його привітати і підняти настрії. Але на їхньому шляху була одна проблемка. Вару уже діїшов до переулка через який він повертався додому. І почув якиїсь шум. (В)- *Дивно нікого ніколи тут не було...* Вару заглянув за угол звідки долинав звук. І побачив...