Люди ангелам не пара

/У Хосока/ Вечір. На дворі вже темно. Хлопець сидить на дивані у себе вдома. Дивно, ще десять хвилин тому він посміхався разом з тою дівчиною. А зараз не проявляє ніяких емоцій. Чі то було від втоми, чі від суму?.. Вони з Мінджи домовились зустрітися завтра о 11 ранку. Тільки це зігрівало його. Подивившись на годинник, хлопчина став готуватися до сну. Ліг в ліжко, надягнув навушники, і закрив очі. Скільки ж думок у тій голові? Важко уявити. З цими думками він і заснув. /На наступний день/ 10:48 ранку. Обоє все вийшли з дому на зустріч одне одному. Через 10 хвилин, побачивши одне одного ще з далеку, вони одночасно заусміхались і пришвидшили хід. І ось, нарешті зійшлись. - Ну що, куди підемо? - почала з усмішкою Мінджи - Хмм... А давай у парк? Я чув там з'явились нові декорації і дерева. Там напевне красиво, - роздумливо відповідає Хо. - Я не проти. Теж хотіла піти туди. - От і чудово. - А ще, давай купимо солодкої вати? - очі дівчини з проханням дивилися на хлопця. - Як захочеш, - посміхнувся той, поклавши руку на голову подруги. Цілий день вони веселилися, сміялися і дурачились. Обом було так весело і добре. За цей час Мінджи дізналась ще більше нового про Хобі. Наприклад те, що в нього є молодший брат. Їй було так цікаво слухати що він розповідає. Вона була готова слухати це цілими днями. /Вечір того ж дня/ Оба вже вдома, відпочивають і думають про своє. Мінджи сидить в телефоні дивлячись відео. Раптом на її телефон приходить повідомлення: /Переписка/ Х: Геть забув уточнити. В скільки зустрінемося завтра? М: Вибач, завтра в мене не вийде. Мені ж ще на навчання.. Х: О, точно, забув що ти студентка. Нічого страшного. Я можу підійти до твого університету після закінчення пар. Коли вони закінчуються? М: О, було б не погано. Пари закінчуються о 15:40 Х: Добре, без проблем. До зустрічі завтра)) М: До зустрічі!)) Мінджи відклала телефон у бік і почала уявляти собі завтрашній день. Яким він буде, що може бути цікавого. За цими уявами, сама не збагнула, як заснула. /Тим часом у Хосока/ ...