Банана

Норвегія пройшла в полу фінал , Кіт дуже переживав , але він знав що не можу подавати вигляду що він втомився. Тому він після оголошення результатів через деякий час помчав до вбиральної. Як тільки він зайшов він зняв окуляри відкрив воду і дивився на себе у дзеркало... його мордочка була трохи блискуча від попередніх емоцій , на щоках був алий рум'янець, він нахилився щоб вмитися. Він почув якийсь хлопок , але не звернув уваги. Однак він почув як на нього хтось дивиться тому швидко закінчив свою справу ,протер очі , і подивився. - Ну і що з тобою... Невже завсім не вмієш контролювати свої емоції... Поперед Кіта стояв такий самий вовк але трошки вище та худіше, його руки були у кишенях, піджак розтегнутий, він стояв обпершись на кафєльну плітку сортиру , та дивився засуджуючим поглядом. Не чого більше не сказав він вийшов , дуже грубо відкрив двері ногою та пішов впемненим кроком, де мав давати інтерв'ю. Він був вовк з амбіціями , гордий , надмірний , він знав собі ціну , проте він був добрим та щирим , це був Джим. А ось його хвороба був веселий і легкий , без принципів , схильний до дурниці і необдуманих вчинків , але вредний зараза , ревний , Кіт. Одним словом вони були як Інь і Ян, він її омега вона його альфа , вони відчували себе максимально , но то таке Поки наш високомірний вовчики спілкувався з журналістами, Кім на задньому фоні робив ...що він тільки не робив... То були танці Леді Гаги мабуть... Потім він почав чепати Джима , мабуть зовсім не міг себе контролювати під емоціями. Той легко його відштовхував але не звертав уваги. Не для кого не був секрет що вони зустрічаються. Тому зайвих питань не було. 22.23 ночі Джим викликів такси бо цей бананчик був ще трошки п'янєнький. Вони їхали по майже вільним вулицям, свіже повітря через відкрите вікно, приємно вдиралася в легені і відбувалася хімія, від якої хотілося знову жити, жити заради таких моментів. Його амбіції уйшли , він повернувся щоб подивитися на заднє сидіння, його хлопчик солодко дримав ... Який він був гарний його щічки його носик , зубки , вушки... Він ніби закохався в нього заново. Теплий світ фонарів весело грав на його мордашці, вони вже майже приїхали , але хотіло ще їхати і їхати...