Зоряне море

Головна героїня Настя, їй 18 років, має русе кудряве волосся та зелені очі. Це все) Анастасія: Я не буду підписувати угоду і не збираюся працювати на тебе. Думаєш ти один такий на світі і я не зможу вижити без тебе? Перед нею сидів дядько років 57. Він мав худощаве тіло та сиве волосся. Анатолій Астрагорович: зрозумій, це прекрасна можливість для тебе. Настя: Для мене?! Це для тебе прекрасна можливість підвищити свою компанію! Анатолій Астрагорович: послухай мене… Настя: з мене досить! Так мій тато спілкувався з тобою, але я не маю наміру працювати з тобою! Вона швидко пішла до дверей і вийшла з кабінету. Пройшовши кілька метрів вона почула свист, явно направлений до неї, тому що в коридорі нікого не було. Перед нею стояв хлопець років 19, він був вищий за неї на голову. Мав каштанове волосся і блакитні очі. Хлопець: так ось, хто може грубити та розмовляти на «Ти» з директором компанії " Лі-рет». Він з невинною цікавістю роздивлявся дівчину. Настя: я не збираюся гаяти час на якогось незнайомця… Хлопець: Добре, Олександр Ньюман, можна просто Алекс або Саша. Він дивився їй прямо в очі, але його погляд чомусь відзеркалювався прямо в душу. Витримавши цей погляд дівчина відповіла. Настя: і все одно я поспішаю. Олександр: ні, так не піде, я все-таки сказав своє ім’я Настя: о боже, добре, я Анастасія Нільсен. Надіюсь це все… Бо я вже йду. Навіть не дослухавши хлопця Настя повернулась і швидко пішла до виходу. Олександр: які ми горді… Сказав він з іронією і усміхнувся. Діставшись до себе в квартиру дівчина пішла готувати собі вечерю Настя: і навіщо я тобі в компанії? Не розумію, чому тато працював на тебе… Як же я сумую за тобою тато… Її бесіду з собою перервав телефонний дзвінок. Настя: Так, слухаю… Жінка: Настю, чому ти відмовляєшся від такої роботи, тобі там будуть платити багато грошей, ти будеш успішна. Настя: і тобі привіт, мамо… Мама: та послухай ти дорослих! Настя: я дуже занята передзвонню тобі пізніше. Не дослухавши жінку вона скинула виклик. Настя: а коли мене ви будете слухати? Чому я не маю право вибору? Це моє життя, моя доля, я в праві вибирати сама! Дівчинка не захотіла далі готувати. Вона все покинула і зайшла в свою кімнату, відкрила вікно і вдихнула свіжого повітря. В її думках пробігла зустріч з хлопцем. Настя: цікаво хто ти в цій історії? Далі вона сіла на підвіконник і дивлячись на зорі заснула. Проснулась дівчина від дзвінка. Взяла телефон і побачила незнайомий номер, ну і звісно ж прийняла виклик. Настя: слухаю. Незнайомий номер: сумувала? У дівчинки від шоку телефон упав на землю.