Йоб твою мать, соня, ти шо твориш?

— Ах ти СУКА їбана, з ким тебе носить козу дрипану?, — бризкала ядром і наливалась кров'ю соніна харя. — Що?...я не розумію про що ти, — шоковано промямлила Лера. — Ах ти не розумієш, йобана ти паскуда, так я тобі зараз поясню, мразота. А хто мені жалісно казав, що ніяк в неї не виходить сьогодні погуляти?, і що я бачу...ТИ залупень безмамна, гуляєш з цією прошмандовкою, ти на їбальник її подивись, як з нею стояти поруч можна? не те що на мене проміняти!!! — Та я тобі зараз все поясню, ти просто не так все зрозуміла. Це не те що ти подумала! Боооже та я просто допомагаю Аліні, все вийшло дуже неочікувано... — Ммм неочікувано ну ну, ти ж знала як мені зараз погано, і як мені потрібна була твоя підтримка. — соня та завали вже, скільки можна нить, ти мене вже заїбала, — не витримала Аліна. — А ти лашпетка, помовч, я з тобою потім разберусь! — Що ти розвела тут базар, можна ми вже підем, ми тут ріл зайняті, а не твої хіхі-хаха, — намагаючись пройти вперед каже Аліна, але падає від сильного поштовху соні. — Йоб твою мать, соня, ти шо твориш? — Блять, соня, я можу робити все що захочу, я не твоя власність, — допомагаючи піднятись, каже Лера. — Та й роби що хочеш, але не з цією шавкою, і пізди поменше. Таких піздоболок як ти ще пошукати. — Добре давай поговоримо про це пізніше, —ближче підходить Лера, — я розумію що тобі неприємно, але тут немає чого лютитись, я тобі потім все поясню, — вона обережно торкається соніного плеча, в спробі хоч трохи зменшити напруження. В очах соні загорілись іскри, в ту ж секунду вона з риком відкинула руку, й з всієї дурі вліпила Лері по обличчю. Заблищали сльози, здригнувшись Лера відступила назад, набираючи швидкість вона парком бігла до вокзалу, і в слід чула лише... — Та я ледь доторкнулась! Що ти там собі видумала! Ну й пиздуй, кому ти крім мене потрібна, шаболда! *** Ранок в ФОС починався, як зазвичай. соня як завжди з кислим їбальником приперлась в цю шарагу, але все стало набагато гірше, коли вона зрозуміла, що Лера не прийшла взагалі. — Лошпедка, ти не знаєш де Лера? Чого її немає?, — спитала вона в Аліни, що сиділа праворуч. Та у відповідь отримала лише принизливий погляд. Тоді вона вирішила на перерві підійти до Насті з тим ж питанням, але й вона її проігнорила. І тільки тоді зрозуміла, що вона як завжди обісралась. *** Під вечір зібравшись з духом соня краде в мами трошки бухлішка, і вже самовпевнено прямує вибачатись, коли розуміє що в її голові починають складатись божественні рядки, промовлені вустами Хреста, що ллються як когор з срібної пляшки. Роздається наполегливий грюкіт в двері. Навіть не спитавши хто там занадто пригнічена й розтоптана Лера відкриває їх навстіж. Очі в очі й двері починають зачинятися. В хід ідуть культяпки соні, і порти всі надії і старання, соня вривається в дім й з порогу починає волати божественну комедію... Я — була не права, Ти для мене мов для матері немовля, І знай, поки я жива, Я любитиму тебе сильно та ніжно, як козак Запоріжжя. Ти для мене, як сонечко, що заглядає у віконечко, а коли я бачу твій шпагат, мене наче б'є 200 кіловат. Ти для мене так блаженна, як їжа для єврея—кошерна! Я заміню тобі батьків, до ніг насиплю море васильків. Коли мої руки опускаються в трусики, я згадую твої чорненькі вусики. Я як той Данте підіймаюсь до раю, коли за руки тебе тримаю. І не лякає мене, що ти шлюха знаю я, що це не просто кликуха, що це твій спосіб життя, мені не потрібне каяття, мені потрібнні тільки ми з тобою, ти знімеш побої, і розмажеш мене по обої. Я буду стікати, як жир зі сковорідки, коли побачу твої тітькі. Цілую твій вареник, як ікону шизофренік! — В тебе що біла гарячка? Ти де так нажерлась, свиня? Стій стій, так тільки не падай...так обережніше! Всі куртки поскидувала вже. Все досить. Так, руки прибери! Швидко під холодний душ, зараз відкачаємо. Двері в ванну зачинились. *** Долоні Лери спустилися на плечі, а потім зчепилися в замок. Вона тягнула тіло майже на собі, перечепившись за килим, одним незграбним рухом вони звалилися у ванну, розшевелившись, Лера обережно прибрала волосся за вухо, але не встигнувши поправити друге пасмо виявилась притягнутою до соніних грудей. В очах Лери нарешті спалахнули іскри, але ще більше ця ситуація сподобалась соні. Цілком логічно, адже через пару секунд вони обидві виявилися мокрими. Вода з душу була теплою, а шкіра ставала все гарячіше, пальці потяглися до застібок на одязі, хоч Лера і відводила погляд, їй подобалося, шалено, єдине про що вона мріяла - щоб це відбувалося не востаннє. Безперервно цілуючи дівчину соня, допомагала знімати одяг. Ставало дуже тепло, була якась неймовірно яскрава пристрасть, або навіть хтивість , обидві різні, але дуже захоплені одна одною. *** Розпалені почуттями дівчата стояли переводячи подих. Після такого неймовірно сильно хотілось наслодитися обіймами одна одної, здавалося вони завмерли в цьому моменті, і весь час світу зупинився навколо лише них. Все зіпсував проклятий грохіт. Якщо хтось прийшов їм слід поскоріше вимітатися звідси, тому одяг був поспіхом накинутий, можливо навіть не свій власний. Як можна обережніше вони намагались відчинити дверцята, але в коридорі їх чекав неприємний сюрприз. Настя та одинадцятирічна Маша стояли по різних кінцях коридору та переглядалися. — А я думала так тільки моя бабця стогне, — втрачаючи інтерес, сказала Маша та пішла дивитися Свинку Пепу. Настя переводила погляд з соні на Леру, і все ж таки хотіла почути, якого чорта тут коїться. соні вже було глибоко насрати на Настю, Машу і всі їх закидони, вона як ані лорьок пішла по англійськи і зникнула, як їжачок в тумані. Насувались тучі, не було видно жодної зірочки. соня сиділа в сірому потязі й дивилась як по склу починали стікати перші краплинки. Потяг тронувся, але не тронулось її крижане серце. Без жодних вагань, або докорів сумління, вона зайшла в телеграм і написала Лері лише два рядки. — А я думала ти ескорт, а не шлюха.