Рине

В: Після тієї розмови Градус забрав Раймушку в свій замок Р: Я не очікував, що він буде ТАКИМ величезним... Г: Я навіть іноді загубляюся в цьому замку, хоча сам власник. Р: А в нашому селі всі знають, що і де є) Г: Пощастило... Р: Я думаю, що ти все ще вампір? Г: Мгм, так що я можу вкусити тебе за шию. Р: Мене так не наля... Градуууус- Райм розтягнув слово Г: так? Р: П-подивися у вікно.. Г: Ц-це воно? Р: ВІН ДИВИТЬСЯ НА НАС! БІЖИМО ДО КІМНАТИ! Через 4 хвилини Р: ЗАМИКАЙ ДВЕРІ НА ЗАМОК! Г: Є! Р: Фух... Р: /Легко видихає... Г: Це ВІН? Р: так... Г: Тепер я розумію, чого ти боявся... *Р*: Тільки не панікуй- подумав Райм. Г: Хех думав, що це буде норма... Ріне: /Кроки на 3-му поверсі (де знаходяться наші герої) Р: <Тихо, він добре чує> Рін: /Спотворене гарчання динозавра Р: ... / Тихо плаче Г: /Обійнята райма В: У цей момент вони сидять під дверима в кімнату... Р: <Як ти спокійний?> Г: Я не знаю... Але знай, я завжди буду поруч... А: сорі що мало (. Я писала цю главу 2 дні... Я просто ледача дупа...