Fuck me Blake🥵

Палке проміння сонця проникало до кімнати Ріса. Хлопець, який не спав до 6 ранку не хотів прокидатися. Він насилу подивився котра година. Годинник показував 10 ранку. Ріс вирішив полежати ще трохи, адже до 11 йому треба було їхати на репетицію до Блейка та Джорджа. Він знову поринув у сон. *** —Ммм.... —сонно заскиглив Ріс.Зрозумівши що звонить телефон, він зіскочив з ліжка. На тумбі, від дзвінків,досі розривався телефон, побачивши у телефоні фотографію Блейка, Ріс зрозумів що проспав... —Чорт забирай Рісе,ти чому досі не в студії?—роздратовано горлав Блейк. —І тобі привіт Блейку)—вигукнув Ріс —Тільки не кажи що ти тільки прокинувся?—засмучено спитав Блейк —Вибачте, вчора пізно заснув, може перенесемо цю репетицію на інший раз? Наприклад на наступні вихідні)? —намагаючись знайти причину відмовляється Ріс. —Ну звісно, як же без цього. Короче, можеш не приїжджати..Самі проженемо.. Чао.. —почувся голос Джорджа у слухавці. —Бляха, дістала ця клята звичка Джорджа класти слухавку... Згадавши що на кухні от-от закипить вода Ріс помчав униз. *** Поснідавши,та почавши мити посуд,на телефон прийшло смс. Від Блейка.. "Привіт,слухай.. Якось не дуже вийшло зранку... Ти вибач Джорджа, сам знаєш він буває нестерпним.. Коли будеш вільний набери, потрібно поговорити. "—йшлося у повідомленні. З вуха до вуха у Ріса намалювалась кумедна усмішка,але почувши що під ногами стало мокро, він згадав що забув вимкнути кран та вода йде через верх. —СУКА, срана голова, взагалі вже не працює. На телефон знову прийшло смс але вже не в особистий чат, а у груповий. —Ріс, тут Джордж хоче вибачитися! —написав Блейк. —Я? Вибачитися?Ще чого, він цю кашу заварив він її хай і розхльобує. —грубо відповів Джордж. —Джордж, я з тобою сваритися не збирався,це ж ти кинув трубку, недавши мені пояснити причину чому я проспав. —Хах, а в тебе може бути якась справжня причина? Що там на цей раз?Фанатка надзвонювала? Чи можливо бабусі погано стало? —зверхньо почав писати Джордж. —Джордже.. Це занадто.. —втрутився Блейк —А ти взагалі мовчи, в тебе не питали! —відшив Джордж Блейка.. —Та ну тебе.. —відповів Ріс. На цьому переписка завершилася, у Ріса зникло бажання щось пояснювати Джорджу це марна справа.