Она уже не та

А вона тебе любила.. Готова була й на край світу і у пекло, Готова була життя своє змінити.. Забити на всі свої стандарти та мрії, Бо всього чого хотіла- життя з тобою прожити. Але не наважувалася вона, ні на кроки ні на слова, Та все ж життя вимусило її це зробити. Написала.. було страшно. Але ти ж в її голові прекрасний..  наче й допоміг, і спілкування не перервав, Але помилка в твоїх діях все ж була одна.. Ти давав надії марні, а вона вірила й ночами не спала.. Будувала сценарії, продумувала все, Щоб не облажатись та не  поховати те, що начеб то тільки починалось.. А одного Дня, вона помітила твій поцілунок, Але на місці дівчини була не вона. Вона десь там, далеко, ні, зовсім не тут,  І дуже хотілося вірити що це увісні а не наяву. Що після безсонних ночей їй сняться кошмари,  Та тільки голоси й дотики все ж були справжні.  І далі вона як в тумані, нічого не розуміє, стоїть з заплаканими очима, але з посмішкою на обличчі, бо вона сильна. Бо поруч діти.  Не хотілося нічого, навіть жити. Але вона сильна. Вона не влаштовувала сцен і не жалілася нікому, ні, навіщо? Проте це її зламало остаточно.  Вона закрилася від всіх та відволікалась як могла. Іноді зривалась правда, але насправді вона не така. Вона тендітна, ніжна, щира,проста.  Але життя ламає все, що будувалося так довго, і тепер її вже нема. Не буде тої щирості й любові, не буде ні граму ані тендітності, ані тепла, бо її зламали остаточно. Викинули як непотріб у сміття.  Вона більш не емоційна, тепер все це- просто гра.  Вона зміниться до того, що від її минулого я не залишиться нічого, бо воно вигорить до тла. Вона буде голодом себе морити, забуде що таке себе жаліти, в тренуваннях та в навчанні,щоб просто більше себе не корити, за ці не сказані вже давно слова. Вона буде пам‘ять очищати знову й знову, видаляючи картину цю без кінця.  Так, вона себе втратить, бо її минулої вже нема.