Думаю

Думу думаю, гадаю Що ліпше б я життя не мала, Бідам, не має кінця-краю А якби, я і життя не знала... Що б було тоді? Цікаво... Чи були би ті страждання, Біль, надії, сподівання, Що б було з моєй душею? Сумував би хто за єю? Чи була б я в іншім тілі? Втілювала інші мрії, І своїм життю раділа, Сміялась, розмволя, любила? Та життя в нас лиш одне, Кожному воно дане. Тож у вас є шанс єдиний, Рух подій не терпеливий, Час біжить нестримно, стрімко Й зупинившись на хвилинку І згадавши про минуле, Що пройшло і про забуле, Споминивши про розлуки Й опустивши свої руки... Життя своє пропустиш ти Тож намагайся далі йти. І не зважаючи на злість, Обман людей... Далі борись! Й вершин осягнеш неодмінно, Бо працюватимеш, над цим, сумлінно.