—2
27 июня 2021 г., 16:43
Примечания:
Я живаааа
Украина кивнул и они вместе вышли из кафе.
— Розказуй (Рассказывай) — приказал УПА, идя по улице.
— Ну… Останнім часом ми з Канадою дуже часто сваримось. Навіть через дрібницю, він палає, як суха трава. Одного разу, я гуляв з Білоруссю по парку і там я побачив Казахстана та… його. Вони виглядали так… щасливо? Разом їли морозиво і про щось гомоніли. Мені здається, що Кан мені зраджує (Ну… В последнее время мы с Канадой очень часто ссоримся. Даже из-за пустяка, он пылает, как сухая трава. Однажды, я гулял с Беларусью по парку и там я увидел Казахстана и… его. Они выглядели так… счастливо? Вместе ели мороженое и о чем-то разговаривали. Мне кажется, что Кан мне изменяет) — после рассказа, Укроп вытер рукавом слёзы.
— Ну… Напевно то була дружня прогулянка. А твій Канада міг пережити, якусь стресову ситуацію, після якої став дуже запальним. (Ну… Наверное это была дружеская прогулка. А твой Канада мог пережить, какую стрессовую ситуацию, после которой стал очень вспыльчивым) — предположил УПА, после чего повернув голову в сторону собеседника.
— Може підемо на ставок? (Может пойдем на пруд?) — спросил Укроп, смотря на УПА.
— М? На ставок? А-а-а… нащо? (М? На пруд? А-а-а… зачем?)— спросил повстанец.
— Ну-у… качок погодуємо або порозмовляємо (Ну-у… уток покормим или поговорим) — ответил Уки, смотря на уже землю.
— Згода! Але спершу зайдемо в пекарню до мого знайомого, хліб качкам придбаємо (Согласен! Но сначала зайдем в пекарню к моему знакомому, хлеб уткам приобретем) — парень улыбнулся, после чего они пошли к пекарне.
Через час
Сидя на лавочке, УПА кидал маленькие кусочки хлеба уткам.
Примечания:
А простите за такую маленькую часть . Ахахп