Емілія Поттер або дівчинка-яка-вижила

Лілі Поттер укладає своїх дітей спати, як до неї долинув голос чоловіка, Джеймса Поттера, сповнений паніки: -Лілі це, Він! Забирай дітей та біжи! Я затримаю його! Лілі схопила за руку свою трирічну дочку, Емілі, і взяла з килима однорічного сина, Гаррі, і кинулась бігти вгору сходами. Як раптом вона чує моторошний голос: — Авада Кедавра! І стукіт мертвого тіла. Ні! … Джеймс … Він мертвий… Лілі ледве стримуючись аби не заплакати в весь голос збирається бігти далі, але її зупиняє Емілі: -Тато Лілі з відчаєм дивиться на дочку: -Емілі, мила… Тато не зможе піти… Він… Його більше немає… На очі маленькій дівчинці навертаються сльози, а Лілі біжить далі. Ось і дитяча. Лілі намагається відчинити вікно. Вона не може трансгресувати, це може згубно вплинути на маленьких дітей. Падати недалеко, до того ж у неї є паличка. Тут Лілі чує кроки на сходах. Вона обертається, але там поки що нікого немає. -Біжи. Шепче вона дочці і віддає їй паличку. -Мамо, а, ти? -Я… Я не хочу. Маленька Емілі киває, а Лілі тим часом віддає їй Гаррі і садить їх на підвіконня. Двері відчиняються. У отворі стоїть Волан-де-Морт. Лілі загороджує собою дітей. -Ні, будь ласка, убий краще за мене! -Відійди дурне дівчисько… -Будь ласка, тільки не діти! -Відійди, чи тобі не жити! -Будь ласка… — Авада Кедавра Лілі з глухим стуком падає на підлогу. -Мама! Це Емілі. По її щоках йдуть доріжки сліз. Волан-де-Морт підходить дедалі ближче. Емі (Емілія) намагається відкрити вікно, що заклинило. Ось він зовсім поряд… Емі страшно, але вона дивиться чудовисько прямо в червоні очі. Ось він націлює паличку прямо на них. І вигукує одразу два заклинання поспіль. — Авада Кедавра! Авада Кедавра! Зелений спалах. Жгучий біль у лобі. Емілі закричала, а Гаррі в неї на руках почав плакати… але вони не вмерли. Крізь біль вона побачила, як Волан де Морта розриває зсередини. Він видав крижаний душу крик і його розірвало на частини. Від вибуху обвалився будинок, Емі притискаючу до себе Гаррі понесло вниз в уламках. І темрява