Емілія Поттер або дівчинка-яка-вижила

Тим часом у Ремуса Люпіна, який був хрещеним Емі. Pov: Ремус Мені не спалося. Було якесь почуття страху... За Джеймса. Я намагався заснути, але так і не вийшло. Тоді я вирішив поїхати до Сохатого. Але для початку, я заїду до Бродяги (Сіріуса Блека), все-таки, він хрещений Гаррі. Я одягнув пальто кавового кольору, прямо на піжаму, взяв паличку і аппарував до Сіріуса додому. Він спав. Тоді, я вирішив, його розбудити. Кінець Poѵ: Ремус Pov: Сіріус Я сплю, нікого не чіпаю, але тут хтось мене будить. Я подивився хто це і побачив Ремуса. Я схопився, швидко взяв паличку і навів її на людину. Я вирішив поставити запитання, оскільки зараз небезпечні часи і ходять багато смертежерів, не можна нікому довіряти. Кінець Роѵ: Сіріус Poѵ: Автор -Яка анімагічна тварина Ремуса Люпіна?,-поставив питання Сіріус. -У мене немає анімагічної тварини так, як, я перевертень. На одному диханні випалив Лунатик. Бродяга опустив паличку і накинувся на Ремуса з питаннями. Кінець Роѵ: Автор Роѵ: Ремус -Навіщо, ти, приїхав так пізно?!! - обурювався Сіріус. -У мене дивне передчуття. Я боюсь за Джима. Сказав я. -І для цього потрібно було мене піднімати вночі!?!?? - Не вгамовувався Бродяга. -Давай просто з'їздимо до нього. Моя чуйка мене ще жодного разу не підводила,- почав біситься я. -Давай, все одно, ти вже мене розбудив.-бурчав Сіріус. Кінець Роѵ: Ремус Poѵ: Автор Сіріус, все ще бурчачи собі під ніс почав збиратися. Взяв паличку і також як Ремус, одягнув шкіряну куртку прямо на піжаму. -А як ми туди дістанемося? Запитав Сіріус. -Або на твоєму мотоциклі, або трансгресія.- відповів Ремус. -Давай мотоциклом.-Сказав Бродяга. Вони сіли в мотоцикл і полетіли до Годрикової западини. Летіти туди не довго, хвилин 10-15. Ось вони підлітають і бачать на місці колись гарного будинку, руїни. Вони не повірили своїм очам. Коли двоє мародерів приземлилися, вони швидко увійшли всередину і на вході побачили свого друга. Тільки мертвого... Сіріус упав навколішки, притулив свій лоб до лоба Джеймса і почав плакати. Римус ледве стримуючи сльози, пішов далі. Ось він підійшов до дитячої...