Чудові друзі

Ранок почався як завжди. В кімнату пробилися перші промінці які набридливо світили в обличчя Андріана. Відкривши очі він роздраженно видихнув. Знову я проснувся,коли це закінчиться? В думках промайнуло в хлопця. Не те що він ненавидів життя хоча особого зацікавлення не було. Кожен день вставати на силу і ще слухати надоїдливі пискоти мами що вже пізня година і пора вставати. Андріан ненавидів ранок якщо подумати ранок це як буря топто після відпочинку в виді ночі (який хлопець частенько ігнорує) ранок такий важкий. І як люди встають на роботу рано?. Їх можна пожаліти, не кожен таке витримає. Ладно пора справді вставати тому в подавленому вигляді Андріан сів на ліжку. Ліжко виглядало так ніби по ньому пройшовся ураган. Піздець, враження таке ніби я акробатикою в ночі займався Подумав хлопчина і протягнувся. В м'язах трохи неприємно боліло. Хіба спорт не продовжує життя тому чому від нього я получаю протилежне? Піднявшись з ліжка хлопчина зробив щоденні справи. Пішов в ванну, переодягнувся, привів себе в порядок,легенька зарядка. Далі хлопець пішов їсти він глянув в суп чи то борщ і з'їв половину роздумуючи Сьогодні контрольна,блін треба було б хоча прочитати. Їв він мовчки дивлячись в телефоні тікток. Дзвінок телефону перервав його перегляд якогось едіту. На телефоні висвітлилося. Ділдо. Андріан мимоволі усміхнувся. -Ало? Сказав Андріан намагаючись стримувати усміщку -я вже виходжу. Коротко почулося з тої сторони. Це був його найкращий і напевно єдиний друг якому він довіряє. Це Марк. Спустя десять хвилин Андріан стояв перед дзеркалом і бризнув на себе духи. Переконавшись що виглядає нормально. Хлопець взяв рюкзак і вийшов на вулицю. На вулиці було доволі тепло адже середина зими як ніяк. Ранок був трохи прохолодний, але на небі не було хмар а це означає що до обіду буде тепло. Як тільки за десятикласником закрилися двері він побачив що з гойдалки підійшов Марк. -привіт. Сказав Марк - і тобі привіт. В звичні манері сказав Андріан Вони мовчки пішли до виходу з двору. Тишина була приємна. Здавалося навіть мовчки йти було приємно. -кстаті ти чув кажуть що скоро щось буде. Марк перший нарушив тишину і коротко глянув на Андріана -справді? А що саме? Андріан дивився собі під ноги -не знаю. Марк пожав плечами і зробив паузу. Пам'ятаєш нам Жаба сказала що якщо клас буде нормально поводитися то нас візьмуть. Жаба це вчителька біології,основи здоров'я і в молодших природи. Не дивно що її так прозвали.хоча дехто її недолюблював Андріан промовчав секунду ніби згадуючи. -мг, пам'ятаю. Спокійно відповів Андріан -значить це означає що напевно це буде поїздка? І нас туда також візьмуть. Марк довольно усміхнувся ніби зробив якесь відкриття. Марк з-під лоба глянув на Андріана чекавши його відповідь і реакцію. -вау як розумно ти прям геній. З іронією відповів той і глянув на Марка поглядом "це кожен знає" -я тоже так думаю. Марк хмикнув ніби не почув іронії в голосі Андріана -дурень. -сам такий. Фиркнув Марко. По дорозі до школи було нічого цікавого. Дорога яка була в ремонті. Магазин який скоро мав відкритися через 20 хвилин. Бордюри по яким вони разом майже кожного дня ходять коли ніхто не бачить. Навіть одного разу Марк чуть з них не впав якщо б не Андріан. Навколо школи було як завжди пару дітей ,малечі, бігали. Клумби які були посаджені минулого року зараз були не в самому кращому стані. Зайшовши в школи вони піднялися на другий поверх. Їхня школа була найменша з усіх що були поблизу. В класі було пару учнів і це не дивно адже хлопці люблять приходити трохи швидше щоб пройтися,або до магазину зганяти. Марк і Андріан сидять на задніх партах двоє в ще хтось але це не впжливо. Андріан сів зі сторони вікна адже часто любив в нього дивитися. Марк сів поруч. Їхні парти були присунуті впритик але їм це не мішало. Андріан розложив речі на свою частину. В нього стояв пенал куплений минулого року,щоденник якийсь чорний,телефон адже як без нього підручник, зошит. А вот частина Марка була не в дуже хорошому стані. Парта була в якихось написах адже на уроках скучно і чому ж не розмалювати парту? Книжки хлопець часто забував, але не страшно біля нього сидить той хто завжди носить їх. Справді Андріан носив і книжки і ручки запасні,але це не означає що він буде цим всім ділитися просто так. Тому поки Марк не почне умовляти позичити щось. Андріан щось скаже по тіпа "ти мені надоїв,в котрий раз не носиш?!" Звичайно його це бісило в ще бісило коли той бере речі без питання або взагалі не слухавши урок запитає "А що в тебе написано? , " блін що вона сказала?" , " дай списати" В такі моменти Марк отримає в свій адрес як мінімум мати, і обзивання який він тупий, але Андріан буде в поганому настрої то Марк ще й по башці получитьщоб не вийобувався Першим кроком біологія. Пройшло скучно якщо не рахувати постійний голос Марка. Спочатку це роздражало але потім забивши на урок він підтримав розмову від чого вони получили зауваження про те чого вони говорять на уроці. Другим уроком в них було мистецтво. Цей урок проводив їх класний керівник тому він був одним з найкращим адже зазвичай вони просто малювали якусь фігню Марк штурхнув легко Андріана в бок і показав на свій листок де був намальований грубо кажучи хуй. Андріан фиркнув і усміхнувся куточком губ. -придурок. Тихо сказав він закотивши очі. Марк довольно усміхнувся глядя на Андріана -А тепер послухайте. Почувся голос вчительки. Вона сказала...