Чудові друзі

-завтра хто хоче їдемо в ***, детальніше розповім в групі. Сказала вчителька і оглянула всіх. Андріан зразу повернувся до Марка. Той також обернувся до нього і вони кивнули одне одному в знак згоди. Хоч вони не були любителями таких подорожей топто Андріан не любив в Марк більш менш. Вони підняли руку майже одночасно коли класна керівничка сказала хто поїде. Марк нахилився вперед до своєї подруги Рії. -єй Рія ти їдеш? Адже я так! Річ обернулася вона пару секунд промовчала в потім тяжко видихнула. Річ була єдиною подругою Марка, вони були як брат і сестра майже,вони багато пережили і любов і сварки але досі дружили хоч часто про них думали що вони пара. В неї була коротка зачіска яка трохи відростка це було каре яке не торкалося плечей, в неї також була чолка. Здавалося без тієї чолки ніхто їх не бачив окрім Марка і її подруги. В Рії була чудова фігура і доволі високий зріст порівняно з однокласницями. Звісно вона була менша за Марка і їй це подобалося. Останнім часом Рія себе погано почувала і тут діло не в сколіозі який в неї був в тут діло в моральному стані. Вона закрилася в собі, Марк хотів допомогти але відповідь була одна "все нормально". Єдине що Марк що це зв'язано з їх подругою Люсі. Люсі Марка не долюблював і той не дуже хотів бути в її компанії. Отже Рія видихнула і понуро сказала -ні я не їду, рада за тебе що ти їдеш. Вона усміхнулася краєм губ і оглянула Марка в потім ніжно глянула на Андріана. Вона здається була закохана і це знав Марк адже він їй допомагав і підтримував. Як недивно Андріан навіть не догадувався або робив вигляд що не бачив. Адже в нього є інший об'єкт до якого серце б'ється сильніше... -оу.. жаль.Марк видихнув розчаровано. Хлопець обернувся до свого сусіда. -Андрю ти помітив що Рія якась сама не своя? Прошептав Марк нахилившись до друга,було доволі близько. Марк хотів допомогти подрузі донести до свого друга що вона в нього закохана тому треба вивести його на емоції. -справді? В неї тіпа депресія? Це прозвучало з іронією. Андріан відвів погляд розуміючи що він близько. І все таки Андріан не любив близькість і це всі знали і ще знав Марк і цим іноді користався щоб подражнити свого улюбленого і єдиного найкращого друга. Марк трохи нахмурився йому не сподобалося що той легковажно ставить до їх спільної подруги,але вдіяти нічого адже він не зобов'язаний ставитися по іншому. Марк проігнорував його слова і трохи відхилився ніби згадав що Андріан не любить близькість. -як думаєш через що? Може в неї щось сталося?Марк глянув в парту ніби там було щось цікаве. Андріан пожав плечами. І чому вони її обговорюють? -ну вона дівчина може з хлопцем посварилася? Чим там дівки страдають? -думаєш в неї є хлопець? Марк зацікавлено глянув на хлопця біля нього -не знаю? Я чув як сестра з нею обговорює різних хлопців, мда кожен тиждень як новий і взагалі який сенс в інтернет відносинах? Андріан фиркнув. Він задумався адже зараз він не чув розповіді від Люсі про її хлопців, топто вона не так часто розказувала але їхню розмову по телефону було чутно. -я знаю про що ти подумав вона не така. Хлопець був впевнений що той подумав що Рія дівчина легкої поведінки. -невже ти вмієш читати думки? -Фу пошляк. Марк фиркнув але трохи усміхнувся Андріан чуть не засміявся в голос і до них обернувся майже весь ряд що був перед ними. -хто би говорив. Дрожачим голосом сказав хлопець стримуючи сміх. -я вопшето про таке не думаю. Марк зробив вираз обличчя ніби серйозно але це було мало правдоподібно. Андріан підняв бровь ніби питався "ти серйозно?" А потім фиркнув. "Охотно ві-звичарю" Андріан хотів ще щось сказати але почувся голос вчительки. -Андріан і Марк! Ви хочете розв'язати задачу чи може ви вже її розв'язали? Андрій і Марк перестали усміхатися і схиливши голову промовчали в знак того що ми більше так не будемо. -ще один звук. Вчителька продовжила розказувати. *** Після школи по дорозі додому -Ей що думаєш про поїздку? Сказав Марк йшовши по перилах. Після школи було приємно тепло і можна було йти без курток. На небі були рідкі хмари і прохолодний вітер. Андрій йшов збоку і копнувши камінь глянув на друга. -не знаю? Ми ж разом сядемо? В голосі Андріана почулося трохи невпевненість. Здавалося вони завжди разом сиділи але після того як над ними почали шутити старші класи що вони пара він сумнівався чи хоче Марк цього адже здебільшого зверталися до нього. Марк усміхнувся і сприйняв це як риторичне питання але всеодно відповів -звичайно. Чи в тебе є інші друзі? Хлопець який йшов поруч фиркнув. -це звучить грубо,грубіян -хіба я не правду кажу? Звичайно Марк знав що в того були знайомі але було цікаво його відповідь. Андріан промовчав але Марк здавалося і не сильно чекав відповіді. -кстаті що там Люсі? Андріан коротко глянув на свого товариша. -не знаю? Вона тоже як твоя Рія якась дивна. Марк зробив вигляд ніби не почув як Андріан виділив слово "твоя" -може вони посварилися? -хіба тобі не всеодно? Трохи роздраженно сказав Андріан, здалося ніби він сам здивувався такому тону. Марк фиркнув. -ні не всеодно. Хлопець зробив паузу. А як ти ставишся до Рії? Андріан трохи замовк обдумуючи. -так як до людини яка дружить з тобою і моєю сестрою, і ще вона бісила мене коли ми разом сиділи. Марк замовк. -ясно. По голосу здалося що Марк не задоволений цією відповіддю але чудово зробив вигляд що йому також всеодно. Вони вже підійшли до дому Андріана. Вони вже обговорили всі новини про що нового було в грі танки,про контрольну яка скоро буде. Зробивши їхній жест це був удар кулачками спочатку одне об одне,потім одне зверху друге знизу потім навпаки. -Отже завтра спишемося! Сказав Марк пішовши в сторону свого дому. -до завтра.