Чудові друзі

Сьогодні день коли вони поїдуть в *** від вчителів було відомо що це музей якогось письменника-художника так як їхати туди доволі довго аж 3 години шкільним автобусом. Марк проснувся доволі швидко адже проблем зі сном в нього не було в також не було можливості пізно сидіти в телефоні адже чомусь батьки вирішили зробити іменно на тому увагу. Навіть не навчанню чи компанії в якій він знаходиться в час проведений за гаджетами. Зробивши всі ранкові справи він швидко поснідав і подзвонив опоненту під іменем "Душка" похваливши себе в сотий раз який він розумій що підписав свого друга так він подзвонив. -я вже виходжу. Коротко сказав хлопець. Він завжди попереджав коли виходить з дому щоб Андріан знав і вони як завжди зустрілися біля його дому. Адже якщо він не попередить його буде чекати не найкраще видовище адже одного разу вже так сталося і коли Марк вже чекав друга він зрозумів що той ще не вдівся в це означає чекати прийдеться довго. Почувши звичне "добре" Марк вибив трубку і вийшов з дому попрощавшись. По дорозі до дома друга хлопець як завжди слухав музику. Хоч з Андріаном в них був один улюблений жанр це щось тіпа фонку Марк любив ще пісні "Жанулька" ,"Алена Швец","ooes","аскорбінка"і його улюблений Валентин Стрикало. Також він любив подякувати пісні з спогадами і через те часто ненавидів пісні які асоціюються з поганим періодом життя Отже він прийшов і сів на гойдалку,на яку завжди зідав щоб зайняти час поки чекає Андріана. Тим часом Андріан вже проснувся і догадуючись що Марк його чекає він швидко взувся і попрощавшись вийшов з будинку. В лице вдарило прохолодне ранкове повітря. Зранку було звичайно холодно але передавали жару тому Андріан звичайно вибрав тепло і не полінувався вдягнути ще один шар одягу. Андріан підійшов до Марка який вже піднявся і чекав його. -Привіт. Привітався друг Андріана -Привіт. Андріан кивнув і пішов в сторону дороги. Дойшли до місця де зупинитися автобус звично і помали. Вони обговорили як завжди про гру. -як думаєш багато вже прийшло? Марк коротко глянув на друга -напевно ні тим більше ми як завжди вийшли швидше потрібно. Кінчики губ хлопця піднялися непомітно в варх. -отже ми їдемо з старшим класом тому треба зайняти як найдальші місця -поняв прийняв. На зупинці було не так багато людей там був пару хлопців з старшого класу. Андріан нахмурився адже вже розумів що діалогу з набридливими людьми їм не обійти. Але нікого з паралельного класу значить є надія що вони не прийдуть Вставши десь з боку вони продовжили говорити. Помали приходили інші люди спочатку їхній однокласник потім дівчата з старшого класу з сестрою Андріана, а потім і їхні однокласниці і там вже і деякі вчителі. І все таки не все так погано адже клас який найбільше бісив, сьогодні не прийде адже вони чимось провинилися перед директором тому не їдуть. Можна видихнути адже з цими старшоками вони дружили менш більш. Шанс сидіти на переді великий тому ура. Марк оглянувся автобус,він легко штовхнув в лікоть свого товариша щоб той відірвався від телефону. Отже все чудово вони сіли майже на останнє місце і на тому дякую. Андріан сів біля вікна і Марк уже хотів почати просити його помінятися як вчитель почала перекличку тому прийдеться зачекати. Отже всі є і автобус зрушив з місця. Ні Андріана ні Марка не нудить в автобусі і це чудово. Марк вирішив що цього разу пропустить Андріана до вікна. Андріан дивився в вікно і мимоволі подумав з чого така щедрість адже він очікував спора хто буде сидіти біля вікна. Поговоривши трохи вони домовилися що кожен буде займатися своїми справами тому Андріан надів навушники наблюдав за пейзажем через вікно автобуса. Будинки змінювалися один за одним а за ними і дерева з магазинами і ще якимись будинками. В автобусі було доволі прохолодно але не дивно зараз ранок як не як. Андріан як любитель посидіти в телефоні до першої або й до другої, заснув через пів години притулившись до вікна,прям з навушниками. Марк який сидів з боку спочатку говорив зі своїми друзями але не довго адже половина їх вирішила ще по спати в інша зайнятися своїми ділами,тому Марк вирішив пограти в ігри. Йому спати взагалі не хотілося тому надівши навушники він погрузився в світ гри. Раптом різкий поворот і Андріан який спав відхилився від вікна і притулився до плеча Марка. Його друг завмер мовчки дививши на нього. Хлопець піджав губи і трохи усміхнувся адже товариш його такий милий коли спить. Але за цією милотою Марк подумав що йому робити? Він оглянувся вроді ніхто на них не дивиться. Тому він поправив голову Андріана щоб той не впав. Марк вирішив його не будити і залишити все як є. Марк був один з небагатьох хто знав про проблеми сну в Андріана. Більшу частину дороги Марк далі грав ігри але акуратно стараючись не рухати правою рукою адже збудити не хотілося. І він весь час кидав на нього мимовільні погляди. Це ж не дивно що я таке дозволяю другові? Мимоволі подумав Марк і знову глянув на друга. По спині пройшлися мурашки. Це занадто. Та й якщо хтось побачить?... Марк тяжко видихнув і вже збирався розбудити свого друга як за його спиною почувся голос. -Марк. В тебе є вода? Це був однокласник Марка Максим. Як тільки Марк почув голос однокласника різко ніби рефлекс відсунув Андріана від себе. Їм не можна бачити... Марк глянув на Максима. І нехотя дав йому ту чортову воду. Марк знову глянув на друга. Він відчув ком в горлі неприємний, яке дивне відчуття коли він дивився на обличчя Андріана. Хлопець відмахнувся від цього прийнявши рішення забути. За пів години до пункту призначення. Марк легень потрусив Андріана. -ей соня вставай. Сказав ніжно друг Андріан поморщився згадуючи де він. Він глянув на друга. -ой бля де я? -в космосі! Марк хіхікнув Андріан не оцінив шутку і закотив очі. -котра година і де ми? -нам їхати ще десь пів години а де ми? Хуй зна. -інформативно. Саркастично сказав Андріан і протягнувся посіхнувши. -ти спав як дитина що тобі снилося? Марк зацікавлено глянув на друга -нічого. Діло не втому що Андріан не хотів сказати а діло в тому що йому останнім часом перестали снитися сни але він і цьому не бачив проблеми це ж краще ніж бачити уівсні якусь дивину. -жалко сказати чи що? Марк ображено фиркнув. -звісно -та й йди ти. Марк закотив очі Похвалившись другу що він весь час робив в грі поки той спав він гордо підняв голову.