16. Ира
10 ноября 2020 г., 19:19
Тоді вхопила твій погляд своїм. Знову важко дихати. У твоїй присутності мені складно було робити що завгодно, не тільки дихати. Подивилася на тебе у відповідь своїм коронним ідіотським поглядом. I'm so glad you look at me the same way, тоді я вже майже змирилася, що ти ніколи мене не полюбиш, але ж ти полюбив.
Говорять, що найпривабливіші очі — блакитні. Брехня. Найкращі очі у світі — твої. Зелені. Легкі. Гіпнотичні. Коли в мене спитали, якого кольору твої очі, я відповіла неправильно, бо коли дивлюсь у них, бачу в них усе, крім кольору. А волосся вогняно-руде. You were so pretty.
Ти був таким високим та статним, відчувала себе маленькою поряд з тобою. Хочу взять тебя за руку и убежать далеко-далеко. Але ти цього не хочеш. Ніколи вже не захочеш. Я ж тепер до тебе і доторкнутися не зможу. Вже рік тебе нема. Чому я постійно опиняюсь поруч з неправильними людьми? Ні, люди ті, це я неправильна. Я тебе і не побачу тепер. Я все зіпсувала. Да, я пообещала, что не перестану быть твоей опорой. Все-таки перестала. Тогда я видела тебя совсем по-другому. Демоном. А теперь в твоем образе радужный ареол. Не хотела никогда в тебя влюбляться. Очень хотела в тебя влюбиться. Мені дуже шкода.
Ти б мене втішив. Так, ти дійсно мене б втішив. Але ж я бачила цю огиду в твоєму погляді, цей сумнів у твоєму голосі. В тебе ніколи не було й шансу на долгую счастливую жизнь. А шкода. Ти прекрасний. Дивлюся на твою останню фотографію. Потім на нашу останню фотографію. Здається, я не маю права на них дивитися. Мені дуже шкода. Ти прекрасний.
My boy, my sweetheart, darling, I loved you, I hated you so much. It's been so hard knowing you're gone. My friends pitied me at first, but now they're concerned. They think I'm obsessed with you. It's because I am. Я перечитала стільки романтичної трешової літератури, що тепер і уявити собі не можу нещасливий кінець. Тому я досі сподіваюся, віриш ти цьому чи ні. Так, на те, що це був не ти, що ти вижив, що це все сон. Мені дуже шкода. Мне очень жаль.