Не забувай
26 декабря 2021 г., 23:16
Признатися тобі я мушу,
Чекати сенсу більш нема,
Давай візьмемося за руки
Й поринем разом в небуття.
Твої такі казкові очі
В мені убили все тепло.
Моє життя, то все зневіра,
Померти…жити… Все одно!
Твої долоні вже не гріють,
Гніють у серці почуття.
Розбилися вкінець всі мрії,
Надії більш в мені нема.
Ми надто різні, знаю, люба,
Прости, кохана, не змогла.
Не вберегла наші стосунки,
Прошу, пробач… Моя вина.
На небі зорі, вийшов місяць
Там десь далеко виє вовк.
Я б приєдналася до нього, чесно,
Але — от лихо — він замовк.
Дивлюся в ніч, там твої очі,
Я згадую оті уста,
Що цілували мене ніжно,
Я думала, що не сама.
Чому покинула, збрехала?
Чому ти більше не зі мной?
Я хочу плакати, кричати,
Тебе бажаю знов і знов.
Тягучий біль розірве душу,
Моє серденько так болить,
Ще пам’ятає воно милість,
Воно благає та скулить.
Твоя любов, твоє кохання
Я не забуду, прошу, знай,
Не забувай і ти свою піддану,
Навіки, завжди, пам’ятай.
![давай останемся друзьями (и больше не заговорим) [let's be friends (and never speak again)]](https://assets.teinon.net/fanfic-covers/d_OFzJ7g8DTp2oD1qzC1XBPGWmdQbgGDky.webp)
