По-дитячому ховаюсь
30 мая 2024 г., 22:36
***
Сталося щось, що не можу пояснити, Коли зрозуміла, що почав снитись. Запах кави й твого тіла: Відчула вмить, як від тебе зомліла. Важко бачити і не торкатись, Чути й відчайдушно сподіватись. Підійди, скажи щось на вухо: Хоча б слово, хоча б глухо. Теплó, комфорт і жарти милі, Хочу дізнатись, який ти на ділі. Вперше відчуваю це, тому лякаюсь: Боюсь заговорити - соромʼязливо закриваюсь. Сподіваюсь, що пройде І забуду я тебе. По-дитячому ховаюсь – Приховую, що посміхаюсь. Кава, молоко й твій голос – А я поводжу себе кволо. Поговорили трохи й досить, Але душа моя більше просить. Сталося щось, що не можу пояснити, Не можу забути, думки загасити. З часом пройде - заспокоюю себе, Але на душі знову теплó, як бачу тебе.***
