Попаданцы из 2D

-Это какой?- спросил Виктор -Это такой- передразнила его девушка.- так уж и быть покажу. -Слушай а кто они такие?- поинтересовался Никифоров -Сметана band - украинская рок-группа из города Днепр, основанная в 2013 году- ответила Настя - это то что я знаю. -Понятно- сказал Виктор. -Доброе Утро- произнесла Диана входя в кухню. -Утречко- поздоровалась в ответ Анастасия -Это же сегодня концерт?- спросил откуда-то взявшийся Накахара -Точно- ударила себя по лбу Настя.- кто в чем пойдет? -Дай угадаю ты пойдёш в костюме панка?- спросила подругу Диана. -Ты гений.- ответила Настя.- а ты в чём? -Ну не оставлять тебя одну краснеть в первом ряду- посмеялась Диана.- так что тоже в таком -В смысле в первом ряду?- спросила Настя -Ты в билеты не смотрела?- ответила вопросом на вопрос Диана.- там большими буквами написано <<1РЯД>>. -Ёмоё- произнесла Настя посмотрев на часы.- фига се у нас завтрак затянулся. Диана тоже посмотрела на время. на часах 13:30 -У нас где-то полтора часа- проговорил Чуя Настя помыла посуду и они начали собераться. POV:Настя Ммм... Что же выбрать? О точно!!! Я же хотела одеть костюм панка. Где же он? О вот нашла. Я оделась в топ сверху косуха, кожаные штаны и ботинки чокер и портфель с Шутом. END POV:Настя POV:Диана Так что же мне одеть... М? Настя всё же одевает костюм панка... Ладно Сметана band это всё таки панки как никак. Я одела: косуха, лосины, конверсы END POV:Диана Они вышли из комнаты. В коридоре уже стояли парни. Виктор оделся в костюм с принтом "Плохие манеры" А Чуя же виглядел как настоящий панк: косуха, джинсы, ботинки. Они проверили билеты и направились к месту проведния концерта Они пришли очень рано поэтому людей почти не было. Ребята стали на свои метса и начали ждать. -Я так рада увидеть их вживую- сказала Настя После слов Анастасии начал скапливаться народ. И вот выходят они. -ПРИВЕТ ОДЕССА- кричит прям в микрофон Егор(вокалист если кто не знает) -Здарова- крикнула Настя. Но так как она стоит в первом ряду её услышули. Вокалист еле заметно улыбнулся. Начался концерт. Играли песни:Очки-сердечки, Плохие манеры, В моём тихом омуте, Воха и Лёха, Чёрные взлётные полосы,Хеви-метал рейв,Похорони,Не жди. -ЗМІНИ- крикнула ещё раз Настя. Парень что-то показал группе и началась новая песня. -Не знав, що коли падає на плечі Під поглядом твоїм вологий сніг Він важить стільки ж, що й усі ті речі Що жоден з нас так і не відпустив Й поміж нами росте темрява прірви Хибний шлях кличе нас знов -Але виринай зі снів Шкода, що болить Та нащо сліди свої Ставити двічі У минулорічний сніг Знаєш же, тобі Зміни так личать- Настя подпевала прям как они пели. Вокалист это явно заметил и продолжал. -І ми вирушимо в світ Вихреснувши мить Де хтось з нас за звичкою Іншого кличе Відпускаючи, люби Себе більш за всіх Це так тобі личить Я обіцяю назавжди піти Ти обіцяєш змінитись на краще І я довіряю, та вже в самоті На цьому тлі, щиро вважаючи: Зі мною важче Ти знов розквітнеш з приходом весни Цього разу не позичай на це чужої думки Досвід таки дається взнаки Любов до себе - твої обладунки Не іди в темряву прірви Хибне те, що кличе нас знов Але виринай зі снів Шкода, що болить Та нащо сліди свої Ставити двічі У минулорічний сніг Знаєш же, тобі Зміни так личать І ми вирушимо в світ Вихреснувши мить Де хтось з нас за звичкою Іншого кличе Відпускаючи, люби Себе більш за всіх Це так тобі личить Але виринай зі снів Шкода, що болить Та нащо сліди свої Ставити двічі У минулорічний сніг Знаєш же, тобі Зміни так личать. -І ми вирушимо в світ Вихреснувши мить Де хтось з нас за звичкою Іншого кличе Відпускаючи, люби Себе більш за всіх Це так тобі личить- и вот Настя опять начинает подпевать. Но вот что-то странное мелькало в её голосе. То она поет своим, то её голос стаёт как у какого-то парня, то как у известных рокеров 20 века таких как Виктор Цой или Михаил Горшенёв. -ХВИЛИНА МОВЧАННЯ-вновь крикнула Анастасия и вот снова играет песня которую она, так скажем, попросила. -Скажіть, куди ви дивитесь, вікна? За ким плачете вибитим склом Чиї голоси в залишках стін Лунають в тобі, кинутий дім? Скажи мені, чи тобі видно Птаху білий, за горизонт? Куди поведеш зграю свою Від порожніх тепер її колисок?- начал петь вокалист -Скільки не договорили, не домріяли ми До тої весни? Скільки в голові залишилось крім: "Тільки не ти, тільки не ти Тільки не ти, тільки не ти" Хвилина мовчання - то галас вище неба Від сюди й назавжди, в середині у тебе Чергове влучання, будь-де, - у саме серце Розпаленим шрамом, що вже і не зійдеться- вновь эти изменения в голосе Анастасии. -Скажи мені, на чию усмішку Ллє сльози дощ крізь зірваний дах? Збирає з-під ніг фото старі Чи є де ще ті, хто дивиться з них? Мов крапка в книжці спалене ліжко Єдиний спогад - втрачений шлях І скільки всього у багатьох Більше нема в порожніх очах? Скільки не договорили, не домріяли ми До тої весни? Скільки серця залишає фраза: "Тільки не йди, тільки не йди Тільки не йди, тільки не йди"- опять поёт Егор. -Хвилина мовчання - то галас вище неба Від сюди й назавжди, в середині у тебе Чергове влучання, будь-де, - у саме серце Розпаленим шрамом шрамом- поёт Настя своим голосом. -Хвилина мовчання - то галас вище неба Від сюди й назавжди, в середині у тебе Чергове влучання, будь-де, - у саме серце Розпаленим шрамом, що вже і не зійдеться- их голоса слились и получилось очень красиво. -Що далі?- задал вопрос, какбуд-то только у Насти Егор. -СКЛО- прокричала Анастасия. -Ну тоді йди до нас, на сцену- сказал вокалист. Настя неуверенно показала на себя. -Так так, ти- как-будто ответи на все вопросы в голове Анастасии. -Це жарт?-спросила Настя неверя своим ушам -Ні, не жарт- ответил прям в микрофон Егор. Настя вышла на сцену. -Може хоч представишся?- спросил басист группы. -Мене звати Настя Морозова- представилась наша героиня -Давайте хлопці- еле слышно сказал вокалист подавая микрофон Анастасии. POVНастя:ЭЭЭЭ Какого Лесника? Блин... ЛАДНО. END POV:Настя -Почнемо?- задал вопрос Егор -Ае, так так Давайте почнемо- ответила Настя пытаясь сохранить спокойствие. -М-м-м Я - сумні самотні руїни, В долоні долі тьмяні світлини, Комом у горлі биті цеглини, Тіні провини в тілі навиліт.- начал петь Егор. -Ти - вдаєш із себе дитину, Гине той хто на це полине, На люди граєш внутрішній безлад, В погляді маєш сховане лезо.- теперь поёт Анастасия -Ми познайомились у дивний період мого життя, переконані, що почуття - то до смутку. Та зараз сусіди біжать по укриттях, ми - щось на кшталт дикої помилки, на їх думку.- продолжил петь главний вокалист. -Схоже перехожим не повезло Їм на голови з твого поверху сиплеться скло. Ми живі, немов би долі на зло, і гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло. Туш, помаду - фарби всі розвезло, та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло. Хоч на вулиці давно вже світло, нею падає, падає, падає, падає скло.- теперь они поют дуэтом. -Це не схоже, на чиюсь думку, На нормальні, чемні стосунки. Із зухвалістю пограбунку ти смієшся, Та жуєш гумку. Зустрічаю віддзеркалення сонця в твоїх очах - В ньому плескаються знайомі дияволята І щось в мене не добре передчуття Що сусідам саме зараз настав час встати- поёт Егор. -Схоже перехожим не повезло - Їм на голови з твого поверху сиплеться скло Ми живі, немов би долі назло І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло Туш, помаду - фарби всі розвезло Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло Хоч на вулиці давно вже світло Нею падає, падає, пада-, падає скло- дуэт. -Ти цілуєш мене повільно Я стискаю твої долоні- Егор -Ледь-ледь дихали напередодні Бо за скільки - тепер ми голодні Всі твої слова - вони гострі По живому й прямо у серце- Настя. -Певно, ти - мій контрольний постріл... Ось і час для титрів, здається- Егор -Схоже перехожим не повезло - Їм на голови з твого поверху сиплеться скло Ми живі, немов би долі назло І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло Туш, помаду - фарби всі розвезло Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло Хоч на вулиці давно вже світло Нею падає, падає, пада-, падає скло- Анастасия. зал заликовал. -Сподобалось?- спросил ударник. -Ще питаєте? Звичайно.- ответила Настя спускаясь со сцены. -И как это понимать?- спросила Диана. -Как видела так и понимай- ответила с улыбкой Настя -Это было потрясающе- пропищал Виктор. -Согласен- поддерджал друга Накахара. -Слушай Ди- обратилась к подруге Настя- где мой плакат? -Держи, а зачем тебе?-спросила Диана. -Пойду попрошу афтограф- ответила Анастасия уставившись куда-то за спину подруги. -Куда смотр...- недоговорила Диана, так как её перебили -Сильно страшно було?- спросил кто-то за спиной Дианы -Так- ответила Настя- доречі чому саме я? -Ти добре підспівувала- произёс Егор- а ще твій голос... -А що з моїм голосом?- поинтересовалась Анастасия. -Твій голос був дуже схожина на голоси деяких виконавців минулого століття- ответил Егор -Ого не помітила- хихикнула Настя почесав затилок. -Ти серьозно?- спросил гитарист. -Так. На повному серьозі не помічала цього- ответила Анастасия.- точно! Можна ваш автограф сказала Настя расскрывая плакат. Ребята расписались. -Дякую,- сказала Настя. -Вже йдете?- спросил гитарист -Так, у нас завтра захист курсової роботи- ответидла Диана -Чесно кажучи я ніколи б не подумала, що виступатиму на одній сцені зі своїми кумирами.-призналась Настя. -Все буває в перший раз- улыбнулся Егор. -Ви маєте рацію- сказала Настя. -Хей ти чого постійно "Ви" та "Ви"- произнёс ударник -ми не на багато старші за тебе. -Він має рацію- поддержал его басист. -Нам вже час йти- сказала Настя- бувайте -Бувай-произнесли ребята в унисон