Чудо в белом халате

Pov Таисия Сегодня если верить Владу первый день,хотя он был пьяный и маловероятно ,что он помнит.Первый день захожу в его палату,там Артем как раз был. -Ну,что протрезвел,будем дальше продолжать лечение,-на лице улыбка,в душе настоящая пытка,вспомнились мне строки моего стиха. -Тася,я все помню сегодня первый день,я знаю,что подарков ты не приймеш.мне хотелось тебя ,чем-то зацепить и я придумал,Тема мне в этом поможет,-интересно. -Я ради тебя выучил украинскую песню послушай прошу,-ого,ладно. -Хорошо,я слушаю,українська мова дуже мелодійна,подивимося,що в тебе вийде,-последних моих слов он явно не понял. Но когда он запел,это старая песня,она была популярной когда мне было лет 16. -Ілюзією прожитих віків, Поетами написаних історій, В маленькім місті крізь полон дощів Навік зустрілись дві крилаті долі. Словами не можливо розказать, Як ті серця замріяно кохали - В таке не міг повірить навіть Бог, Вони ж під небом високо літали. Таких історій дуже мало на землі, Вони кохали дуже сильно й до нестями, Їм дуже заздрили всі очі злі, Та не зломать любов, яка жила віками. Дивився в її очі, він тонув, Для неї ж він був просто ідеалом, Ніхто б тоді ніколи не збагнув, Що може все завершитись провалом. Чи може Бог дивився не туди? Чи може замалий для них став світ? Не зміг він врятувати від біди Той ніжний і закоханий політ. Чому трапляється таке ніхто не знає І виникло багато запитань, Її він досі пристрасно кохає, Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань! Навіщо все це? Як це зупинити? Нема причин, їх не було, повір, Коли проходить день і наступає вечір Він наче вітер вилітав на двір І дивиться у гору й дико плаче, Шука на небі дві ясних зорі: Одна десь над Полтавою літає, А інша світиться у нього у дворі. Він пада на коліна і благає, Щоб доля повернула ту любов, До крику, до жалю і до нестями Він хоче обійняти її знов! Сюжет простий: щоночі він благає Усе вернути і почати знов І хай наступить день і знов засяє Їх спільний день, Де починається любов! Он просто пережил эту песню,он падал на колени,видно украинская песня ему оказалась близка,я подхожу и целую его:заслужил,и шепчу ему на ухо: - Первый день прошел удачно,поздравляю,-и выхожу из палаты. -Это еще не конец,-кричит он мне вслед.Я захожу в ординаторскую,а она вся в цветах:белых розах,хотя я уходила их не было.