Школа

Наступила ночь. Мавка вернулась в лес. Перелесник вернулся в горы. Лукаш всё ещё бродил в лесу. Из под воды вынырнула Русалка. Мавка: - Русалко, чому він досі тут? Русалка: - Хто? Хлопчина? Та він тут жити хоче, будуть будуватись! Мавка: - А Лісовик? Русалка: - Не забороняє! А от втопити не дає! Але я маю ідею. Мавка: - Поділися. Русалка: - Потерчата, засвітіте каганчата! В мене план є. Скажи, що поговориш з ним, коли піймає світляків, що на купині сидять. Потерчата з вогниками будуть бігати, доки хлопчина не попаде у драговину. А далі, то моя робота! Мавка: - Знаєш, а я згодна! Потерчата: - Ми бистренькі, ми хитренькі, в ручках вогники маленькі. (Начинается мрачная музыка, но несколько активная. Потерчата и Русалка начинают петь). Потерчата: - Ти туди, а я сюди, і мерщій та й до води! Русалка: - Розбігайтесь! Ви маленькі, ви легенькі, та ж біжіть й не почує Лісовик! (Из кустов выскакивает Чорт (которого играет Райм), но зовут его Куць). Русалка: - Куцю, поцілуй у руцю! Русалка подаёт ему руку. Чорт ходит вокруг неё. Чорт: - Чому це я маю її цілувати? Хіба ти можеш мене нагодувати? Русалка: - Коли все вдасться неодмінно, то он бачиш, той хлопчисько, я його втоплю, а тебе пригощу! Будуть твої мати й бабця раді! Вся песня сопровождается танцами Русалки и Чорта, также им подтанцовывают Потерчата. (Музыка прекращается.) Чорт: - Я думав, що Лісовик заборонив тобі топити їх. Водяник (из под воды): - Він заборонив, а я дозволяю! От же ж, цей дядько Лев скотина, ловить мою рибу! Втоплю тварину! Водяник (голосом который отдаляется): - Розважайтеся! Русалка: - Я то приготую сніданок, а ти не проґав! Чорт: - Та добре, добре! Чорт уходит, а Русалка прячется под водой. Мавка идёт к Лукашу. Мавка: - Як хочеш, щоб я з тобою говорила! Принеси мені у волосся он тих світляків! Лукаш: - Яких? Мавка (показывает на болото, на огни Потерчат): - А он, на купинах сидять! Лукаш (потирает руки): - Ну що ж, добре! Парень помчал за ними и попал в что-то грузкое. Лукаш: - Мавко, рятуй! Я в драговині застряг. Мавка (прячет руки за спину, улыбается и смеётся): - І зіпсувати Русалці розваги? Е, ні! Вона хоч і свавільна, та все ж добра. Лукаш: - Така добра, що вирішила мене втопити? Мавка: - Тобі не місце в цьому лісі, людино! Ми живемо довго й вічно, а ви людинки, слабкі й безпомічні, корисливі жаднюги, живете мало, та й у цьому лісі, ти живий, бо дядько Лев тримає з нами згоду, та як поселитесь на цьому ґрунті, ми не дамо вам і дня спокійного прожити. Тож забирайтеся в село, де вам ваші будуть раді, а нас полиште, в спокої і тиші. Якщо вижевете! Мавка ушла и запрыгнула на дерево, чтобы смотреть, как человек утонет в озере, хотя это скорее болото было. Русалка тянула парня на дно. Но тут появился Дядько Лев. Дядько Лев: - От клятий Водяник! Хотів мене топити, а сам за небіжчиком моїм послав Русалку?! Лукаш: - Та й Мавка постаралася на славу! Обдурила мене, на болото заманила! Дядько Лев: - То чого ж ти ліз у нього? Лукаш: - Великих світляків ловив. Дядько Лев: - Та знаю я таких, то Потерчата. Нічого, завтра приведу собак. Потерчата: - Не треба, дідуню! Ми ж не знали, що тут хтось є! Ми гуляли в драговині. Знали б, що будуть гості, то й не спливли б із глибокості! Дядько Лев: - Судити сам я буду, хто винен, а хто ні! А тепер хапайся. Мавка: - Ні, тільки не верба! Дядько Лев обломил ветку верби и дал племяннику, вытащив его таким образом из болота. Дядько Лев: - Та й ти, Русалко, не чіпай його! Бодай би всохло ваше озеро прокляте! Бодай би всох сей клятий Водяник! І ти б за батьком вирушила слідом! Из под воды вынырнул Водяник. Водяник (сердито): - Послухай-но сюди, погань ти людська, не смій чіпати Русалку й потерчат! Можливо з Лісовиком у вас угода, але ж то він заклявся! А я не заклинався і байдуже, що зробить Лісовик, втоплю й тебе, й собак, коли їх приведеш, а треба буде, то й всіх хто буде тут з людей! То ж геть! Ніхто не сміє, доньці моїй псувать розваги, коли вона утоплює людей! Втоплю, ненависно тварино, людськая погань, раб хат своїх й землі! Ось хто ти, а не дядько Лев! Тож не чіпай наш рід і все нормально буде! І рибу тут ловить не смій! Моя така вимога! Дядько Лев начал заклинать Водяника і Русалку. Те просто скрылись под водой, а Мавка среди деревьев. Дядько Лев: - Йдемо, небіжчику, додому! Вже час, бо завтра треба будуватись! Дядько Лев и Лукаш уходят. Конец первого действия. В зрительном зале зааплодировали. - Антракт п'ять хвилин!- объявили по громкоговорителю. Оля, Олеся и Саша стояли под входом в зал. - Я повірити не можу, що наша паралель таке створила! Я-то вважала, вони нічого не вміють- сказала Саша. - Ага, а я не очікувала, що Андрій так впишеться в роль Водяника- сказала Олеся- Хоча, він майстер магії води, тому хтозна. Оля сказала: - Ага, але звісно є трохи дивні моменти. Ну, серйозно Лукаш ходив недалеко, але не чув цілої пісні Русалки, Чорта і потерчат?! Ну, Водяник звісно захистив дітей. Та й вистава класна. Прозвенел первый звонок. Скоро представление должно было продолжиться.